дисгармонійний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний дисгармоні́йний дисгармоні́йна дисгармоні́йне дисгармоні́йні
родовий дисгармоні́йного дисгармоні́йної дисгармоні́йного дисгармоні́йних
давальний дисгармоні́йному дисгармоні́йній дисгармоні́йному дисгармоні́йним
знахідний дисгармоні́йний, дисгармоні́йного дисгармоні́йну дисгармоні́йне дисгармоні́йні, дисгармоні́йних
орудний дисгармоні́йним дисгармоні́йною дисгармоні́йним дисгармоні́йними
місцевий на/у дисгармоні́йному, дисгармоні́йнім на/у дисгармоні́йній на/у дисгармоні́йному, дисгармоні́йнім на/у дисгармоні́йних

Словник синонімів

НЕМИЛОЗВУ́ЧНИЙ (про звуки, звучання - неприємний для слуху), НЕБЛАГОЗВУ́ЧНИЙрідко;КАКОФОНІ́ЧНИЙкнижн. (який болісно вражає слух); ДИСГАРМОНІ́ЙНИЙ (з порушенням гармонійного поєднання звуків). Немилозвучний збіг звуків; Немилозвучна мелодія; Вона [мова тогочасних українських письменників] стала тяжка до вимовлення, стала однією з найбільш какофонічних мов. І цього ми досягли нехитро.. Ми тільки забули два-три закони урівноваження вокалізму з консонантизмом, які існують в живій мові (В. Самійленко).

Словник антонімів

ГАРМОНІЯ ДИСГАРМОНІЯ
Злагоджене звучання, приємне для слуху, співзвучність, милозвучність. Порушення гармонії, відсутність милозвучності, какофонія.
Гармонія душевна, задушевна, мила, незвичайна, повна, прекрасна, приємна, рівна, чарівна, чудова ~  дисгармонія жахлива, небувала, незвична, неймовірна, неприваблива, неприємна, яка ріже вуха. Звучала, лилася, неслася, чулася з будинку, із сцени, з лісу гармоніядисгармонія.
Вся природа з небом і землею, з водою, квітками, лісами і горами здавалася однією піснею, гармонією. Вона [Балабушиха] зачудувалася од такої несподіваної дисгармонії і глянула на Балабуху дуже сердито (I. Нечуй-Левицький).
Гармоніювати //гармонувати ~дисгармонувати //дисгармоніювати, гармонійний //гармонічний ~дисгармонійний, гармонійність ~дисгармонійність, гармонічно ~дисгармонічно