-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив дисгармонува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   дисгармону́ймо
2 особа дисгармону́й дисгармону́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа дисгармонува́тиму дисгармонува́тимемо, дисгармонува́тимем
2 особа дисгармонува́тимеш дисгармонува́тимете
3 особа дисгармонува́тиме дисгармонува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа дисгармону́ю дисгармону́ємо, дисгармону́єм
2 особа дисгармону́єш дисгармону́єте
3 особа дисгармону́є дисгармону́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
дисгармону́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. дисгармонува́в дисгармонува́ли
жін. р. дисгармонува́ла
сер. р. дисгармонува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
дисгармонува́вши

Словник антонімів

ГАРМОНІЯ ДИСГАРМОНІЯ
Злагоджене звучання, приємне для слуху, співзвучність, милозвучність. Порушення гармонії, відсутність милозвучності, какофонія.
Гармонія душевна, задушевна, мила, незвичайна, повна, прекрасна, приємна, рівна, чарівна, чудова ~  дисгармонія жахлива, небувала, незвична, неймовірна, неприваблива, неприємна, яка ріже вуха. Звучала, лилася, неслася, чулася з будинку, із сцени, з лісу гармоніядисгармонія.
Вся природа з небом і землею, з водою, квітками, лісами і горами здавалася однією піснею, гармонією. Вона [Балабушиха] зачудувалася од такої несподіваної дисгармонії і глянула на Балабуху дуже сердито (I. Нечуй-Левицький).
Гармоніювати //гармонувати ~дисгармонувати //дисгармоніювати, гармонійний //гармонічний ~дисгармонійний, гармонійність ~дисгармонійність, гармонічно ~дисгармонічно