дисгармонувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | дисгармонува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дисгармону́ймо | |
| 2 особа | дисгармону́й | дисгармону́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дисгармонува́тиму | дисгармонува́тимемо, дисгармонува́тимем |
| 2 особа | дисгармонува́тимеш | дисгармонува́тимете |
| 3 особа | дисгармонува́тиме | дисгармонува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дисгармону́ю | дисгармону́ємо, дисгармону́єм |
| 2 особа | дисгармону́єш | дисгармону́єте |
| 3 особа | дисгармону́є | дисгармону́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| дисгармону́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дисгармонува́в | дисгармонува́ли |
| жін. р. | дисгармонува́ла | |
| сер. р. | дисгармонува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дисгармонува́вши | ||
Словник антонімів
| ГАРМОНІЯ | ДИСГАРМОНІЯ |
| Злагоджене звучання, приємне для слуху, співзвучність, милозвучність. | Порушення гармонії, відсутність милозвучності, какофонія. |
| Гармонія душевна, задушевна, мила, незвичайна, повна, прекрасна, приємна, рівна, чарівна, чудова ~ дисгармонія жахлива, небувала, незвична, неймовірна, неприваблива, неприємна, яка ріже вуха. Звучала, лилася, неслася, чулася з будинку, із сцени, з лісу гармонія ~ дисгармонія. | |
| Вся природа з небом і землею, з водою, квітками, лісами і горами здавалася однією піснею, гармонією. Вона [Балабушиха] зачудувалася од такої несподіваної дисгармонії і глянула на Балабуху дуже сердито (I. Нечуй-Левицький). | |
| Гармоніювати //гармонувати ~дисгармонувати //дисгармоніювати, гармонійний //гармонічний ~дисгармонійний, гармонійність ~дисгармонійність, гармонічно ~дисгармонічно | |