-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | дириге́нт | дириге́нти |
| родовий | дириге́нта | дириге́нтів |
| давальний | дириге́нтові, дириге́нту | дириге́нтам |
| знахідний | дириге́нта | дириге́нтів |
| орудний | дириге́нтом | дириге́нтами |
| місцевий | на/у дириге́нтові, дириге́нті | на/у дириге́нтах |
| кличний | дириге́нте | дириге́нти |
Словник синонімів
ДИРИГЕ́НТ (керівник колективу виконавців у оркестрі, хорі, оперному або балетному спектаклі); КАПЕЛЬМЕ́ЙСТЕР (хору або оркестру); РЕ́ГЕНТ (хору, перев. церковного). Зблиснула над головою диригента паличка. Зірвалася в залі злагоджена пісня (Ю. Збанацький); Музики тричі заграли тут, бо їхній капельмейстер стояв тепер коло розчиненого вікна та все бачив і чув (В. Кучер); Регент Михайлівського собору повернувся до столика і підкреслено шумно зашелестів нотами (А. Хорунжий).