НАСТАНО́ВА (рекомендація, роз’яснення з боку вищого органу, керівної особи і т. ін., що вказують, як діяти в тих чи інших випадках); ВКАЗІ́ВКА[УКАЗІ́ВКА], УКА́ЗКАрозм. (настанова конкретнішого характеру); ДИРЕКТИ́ВА (настанова, вказівка, обов’язкова для виконання); ІНСТРУ́КЦІЯ, ПРИ́ПИС (керівна вказівка, правила, що встановлюють порядок, спосіб дії). Мокроступ акуратно з’являвся після роботи до Павла Остаповича, одержував від нього конкретні настанови на наступний день (М. Ю. Тарновський); Головний машиніст здав машину.. й покурював цигарку, даючи часом дрібні тільки вказівки молодому помічникові (С. Васильченко); Її Микола повинен сам усе бачити, сам усе розуміти, він не потребує указки.. (Г. Хоткевич); - Є директива..: полонених не вбивати, а обмінювати через Червоний Хрест! (О. Гончар); [Цупович:] Чекаємо ваших інструкцій, сер! (Я. Галан); Старшина доповів їй, що всі приписи медицини виконано (Ю. Яновський).

I. ПОСТАНО́ВА (акт органів державної влади, керівного адміністративного органу тощо), РОЗПОРЯ́ДЖЕННЯ, ДИРЕКТИ́ВА, ПАРА́ГРАФрозм. (у якомусь розділі статуту, програми тощо). [Вересай:] Коли приїде [директор], скажете, що мені треба його бачити. І постанову про ліквідацію планувальної комісії передайте мені (І. Микитенко); Ефект цього навіть не приказу, а просто розпорядження пана міністра був надзвичайний (Г. Хоткевич); Дістав я директиву підпільної трійки обстріляти військовий поїзд (Ю. Яновський); - Серце в певних хвилинах не дбає про параграфи і знаходить свою властиву мову (І. Франко). - Пор. 1. ука́з.