дипольний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний дипо́льний дипо́льна дипо́льне дипо́льні
родовий дипо́льного дипо́льної дипо́льного дипо́льних
давальний дипо́льному дипо́льній дипо́льному дипо́льним
знахідний дипо́льний дипо́льну дипо́льне дипо́льні
орудний дипо́льним дипо́льною дипо́льним дипо́льними
місцевий на/у дипо́льному, дипо́льнім на/у дипо́льній на/у дипо́льному, дипо́льнім на/у дипо́льних