дипломувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | дипломува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | диплому́ймо | |
| 2 особа | диплому́й | диплому́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дипломува́тиму | дипломува́тимемо, дипломува́тимем |
| 2 особа | дипломува́тимеш | дипломува́тимете |
| 3 особа | дипломува́тиме | дипломува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | диплому́ю | диплому́ємо, диплому́єм |
| 2 особа | диплому́єш | диплому́єте |
| 3 особа | диплому́є | диплому́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| диплому́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дипломува́в | дипломува́ли |
| жін. р. | дипломува́ла | |
| сер. р. | дипломува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| дипломо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| дипломо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| дипломува́вши | ||