динячий 1 значення
-1-
прикметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ди́нячий | ди́няча | ди́няче | ди́нячі |
| родовий | ди́нячого | ди́нячої | ди́нячого | ди́нячих |
| давальний | ди́нячому | ди́нячій | ди́нячому | ди́нячим |
| знахідний | ди́нячий, ди́нячого | ди́нячу | ди́няче | ди́нячі, ди́нячих |
| орудний | ди́нячим | ди́нячою | ди́нячим | ди́нячими |
| місцевий | на/у ди́нячому, ди́нячім | на/у ди́нячій | на/у ди́нячому, ди́нячім | на/у ди́нячих |