димчастий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний димча́стий димча́ста димча́сте димча́сті
родовий димча́стого димча́стої димча́стого димча́стих
давальний димча́стому димча́стій димча́стому димча́стим
знахідний димча́стий димча́сту димча́сте димча́сті
орудний димча́стим димча́стою димча́стим димча́стими
місцевий на/у димча́стому, димча́стім на/у димча́стій на/у димча́стому, димча́стім на/у димча́стих

Словник синонімів

СІ́РИЙ (колір, середній між білим і чорним), ПОПЕЛЯ́СТИЙ, ПО́ПІЛЬНИЙ, ПОПЕЛЬНА́СТИЙрідше, ПОПЕЛА́СТИЙрідше, ДИМЧА́СТИЙ, ДИ́МНИЙ, ША́РОВИЙдіал., ША́РИЙдіал.; ПОСІРІ́ЛИЙ (який став сірим); СТАЛЕ́ВИЙ, СТАЛЬНИ́Й, КРИ́ЦЕВИЙ (світло-сірий зі сріблястим полиском); СВИНЦЕ́ВИЙ (темно-сірий, кольору свинцю); ШПАКУВА́ТИЙ, МИША́СТИЙ (перев. про масть коня - темно-сірий); ЧА́ЛИЙ, ДЕРЕШУВА́ТИЙдіал. (про коня - сірий з коричнюватим відтінком). Коло їх [коней] сіріють.. череди сірих степових волів (І. Нечуй-Левицький); Кіт попелястий об ноги терся (О. Іваненко); І димним цвітом жито Цвіте на місці тім (А. Малишко); Козаки з прихованим недовір’ям дивилися на огрядного пана з сталевими, пукатими очима (З. Тулуб); Видно постаті військових і між ними стирчить стрижена голова Яцуби в сталевій своїй сивині (О. Гончар); Очі блиснули холодним крицевим блиском (О. Донченко); По небу блукали свинцеві хмари, провіщаючи грозу (М. Чабанівський); Мишасті коні зовсім побіліли, обліплені снігом (М. Коцюбинський); Воронцов їхав попереду на чалому, вкрай змореному коні (О. Гончар).