димовий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний димови́й димова́ димове́ димові́
родовий димово́го димово́ї димово́го димови́х
давальний димово́му димові́й димово́му димови́м
знахідний димови́й, димово́го димову́ димове́ димові́, димови́х
орудний димови́м димово́ю димови́м димови́ми
місцевий на/у димово́му, димові́м на/у димові́й на/у димово́му, димові́м на/у димови́х

Словник синонімів

ПОДИ́МНЕ (у давній Русі та феодальній Україні - подать, яку нараховували залежно від кількості печей і димарів у господарстві), ДИМОВЕ́, ДИМ, ПОДИ́МЩИНА. [Петро:] Весною загадали [гайдуки] платить подимне (І. Карпенко-Карий); Сива жінка на майдані плаче, Бо беруть димове й поволяче, А у неї ні вола, до речі, А вона вже рік не топить печі (А. Малишко).