БЕЗКУЛЬТУ́Р’Я (брак культури, культурна відсталість), БЕЗКУЛЬТУ́РНІСТЬ, ДИ́КІСТЬпідсил. розм., ДИКУ́НСТВОзневажл.; НЕКУЛЬТУ́РНІСТЬ (низький рівень культури). Він згадував страшне життя дореволюційного села, з його безхліб’ям і безкультур’ям (Ю. Мартич); - Яка дикість! Який брак культури! - хвилювався Савченко (М. Коцюбинський); - Поки-то виполіруємо їх дітей!.. Які манери! Яке дикунство! Ой, Боже, Боже! (І. Нечуй-Левицький); - Що важить твоя діяльність проти роботи всіх тих сил, які держать маси в темряві, в некультурності? (Б. Грінченко). - Пор. ва́рварство, неві́гластво.

ВА́РВАРСТВО (неуцтво, грубість, низький ступінь культурного розвитку, безжальне ставлення до культурних цінностей і нищення їх), ДИКУ́НСТВО, ВАНДАЛІ́ЗМ. [Антей:] Хто ж то перейшов по нас, як по містках, до храму слави всесвітньої? Кого ми на собі з безодні варварства на гору несли? (Леся Українка); [Савич:] Народ уярмлений воістину! А уряд та імператор нинішній.. хіба.. не темінь, не дикунство насаджують серед людських низів,.. між кріпаків? (С. Голованівський); Ганс Грундіг був.. одним із тих, хто присвятив себе, всю свою творчість відображенню правди про життя німецького народу, про вандалізм нацистського режиму (з журналу). - Пор. безкульту́р’я.