дизюнктивний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний диз’юнкти́вний диз’юнкти́вна диз’юнкти́вне диз’юнкти́вні
родовий диз’юнкти́вного диз’юнкти́вної диз’юнкти́вного диз’юнкти́вних
давальний диз’юнкти́вному диз’юнкти́вній диз’юнкти́вному диз’юнкти́вним
знахідний диз’юнкти́вний диз’юнкти́вну диз’юнкти́вне диз’юнкти́вні
орудний диз’юнкти́вним диз’юнкти́вною диз’юнкти́вним диз’юнкти́вними
місцевий на/у диз’юнкти́вному, диз’юнкти́внім на/у диз’юнкти́вній на/у диз’юнкти́вному, диз’юнкти́внім на/у диз’юнкти́вних