-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив дивува́тися, дивува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   диву́ймося, диву́ймось
2 особа диву́йся, диву́йсь диву́йтеся, диву́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа дивува́тимуся, дивува́тимусь дивува́тимемося, дивува́тимемось, дивува́тимемся
2 особа дивува́тимешся дивува́тиметеся, дивува́тиметесь
3 особа дивува́тиметься дивува́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа диву́юся, диву́юсь диву́ємося, диву́ємось, диву́ємся
2 особа диву́єшся диву́єтеся, диву́єтесь
3 особа диву́ється диву́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
диву́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. дивува́вся, дивува́всь дивува́лися, дивува́лись
жін. р. дивува́лася, дивува́лась
сер. р. дивува́лося, дивува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
дивува́вшись

Словник синонімів

ДИВУВА́ТИСЯ (бути в стані здивування),ВРАЖА́ТИСЯ, ЧУДУВА́ТИСЯ, ДИВУВА́ТИрозм.,ДИ́ВОМ ДИВУВА́ТИСЯрозм.,ЧУ́ДОМ ЧУДУВА́ТИСЯрозм.,ЧУДУВА́ТИрозм., ПОДИВЛЯ́ТИрозм.,ЗУМІВА́ТИСЯдіал.,ЧУДИ́ТИСЯзаст. - Док.: здивува́тися, вра́зи́тися, зчудува́тися, зачудува́тися, здивува́ти, ди́вом здивува́тися, зумі́тися. Палати, палати Понад тихою рікою; А берег ушитий Увесь каменем. Дивуюсь, Мов несамовитий! Як то воно зробилося З калюжі такої Таке диво... (Т. Шевченко); Він повільно розплющив очі і радісно вразився: просто над ним, вся в цвіту, розкинулась віттям тендітна яблунька (О. Гончар); Нянька і кухарка аж чудувалися, де в тої старої береться стільки сили (О. Маковей); - Я той самий, котрого років п’ять тому назад боялись як злодія.. Тепер я приїхав до вас учителем. Здивувались, люди? Не дивуйте, брати мої! (М. Коцюбинський); На похороні великим дивом люди дивувалися, великим чудом чудувалися! (Г. Хоткевич); А дівчата на підмогу Відстаючим скрізь ішли. Старші люди чудували: - Чи було таке коли? (С. Воскрекасенко); Кожний подивляв, як став він розказувати, які дороги життя він перейшов (С. Ковалів); Єленка зумівалася, чого її межи гістьми сідати, коли вона у себе дома (Марко Черемшина); Перевертням морським чудились [троянці] (І. Котляревський).