дивочний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний диво́чний диво́чна диво́чне диво́чні
родовий диво́чного диво́чної диво́чного диво́чних
давальний диво́чному диво́чній диво́чному диво́чним
знахідний диво́чний диво́чну диво́чне диво́чні
орудний диво́чним диво́чною диво́чним диво́чними
місцевий на/у диво́чному, диво́чнім на/у диво́чній на/у диво́чному, диво́чнім на/у диво́чних