дивнуватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний дивнува́тий дивнува́та дивнува́те дивнува́ті
родовий дивнува́того дивнува́тої дивнува́того дивнува́тих
давальний дивнува́тому дивнува́тій дивнува́тому дивнува́тим
знахідний дивнува́тий, дивнува́того дивнува́ту дивнува́те дивнува́ті, дивнува́тих
орудний дивнува́тим дивнува́тою дивнува́тим дивнува́тими
місцевий на/у дивнува́тому, дивнува́тім на/у дивнува́тій на/у дивнува́тому, дивнува́тім на/у дивнува́тих