дивитися 1

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив диви́тися, диви́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   диві́мося, диві́мось, диві́мся
2 особа диви́ся, диви́сь диві́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа диви́тимуся, диви́тимусь диви́тимемося, диви́тимемось, диви́тимемся
2 особа диви́тимешся диви́тиметеся, диви́тиметесь
3 особа диви́тиметься диви́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа дивлю́ся, дивлю́сь ди́вимося, ди́вимось, ди́вимся
2 особа ди́вишся ди́витеся, ди́витесь
3 особа ди́виться ди́вляться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ди́влячись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. диви́вся, диви́всь диви́лися, диви́лись
жін. р. диви́лася, диви́лась
сер. р. диви́лося, диви́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
диви́вшись

Словник синонімів

БАЧу знач. виг., розм. (ужив. для вираження здивування, захоплення, докору, незадоволення і т. ін.), БАрозм.,АЧрозм.,ДИВИ́СЬ ТИ[ДИВИ́ ТИ]розм.,ТИ БА́розм.,ЧИ БА́[ТИ БА́]розм.,ЧИ БА́Ч[ТИ БА́Ч]розм.,ЕЧрозм.рідше.Бач, як старається, щоб жінка ніжок не замочила (М. Коцюбинський); - Ба! У тебе й мати є? А я й забула (Панас Мирний); - Видно, видно вже його натуру: батьковим кресалом бавиться... Ач, іграшку собі знайшов! (О. Гончар); Зовні такий непоказний, ..а дивись ти, який колючий! (В. Собко); От бісові діти - ти ба! (А. Головко); Чи ба! Я в добрий час тобі сказала! (Леся Українка); - Так цебто я брешу? - тут Вовк йому гукнув: - Чи бач! Ще і базікать стало... Такого ще поганця не бувало! (Л. Глібов); [1 парубок:] Еч, яка цокотуха! Наче попадина квочка... А яка ж коса довга! (Д. Мордовець).
БА́ЧИТИ (сприймати зором), ЗРІ́ТИ[ЗДРІ́ТИ]заст., ВИ́ДІТИдіал.;ВИДА́ТИрозм. (звичайно із знач, повторюваної дії); ЛИЦЕЗРІ́ТИзаст., ірон. (звичайно зблизька); ДИВИ́ТИСЯ (у знач. вставн. сл., 1. ос. теп. ч.). Я й бачив горе скорше, ніж провину. Зрів слабість там, де другі підлість зрять (І. Франко). Еней і сам зо старшиною Анхиза добре поминав; Не здрів нічого пред собою, А ще з-за столу не вставав (І. Котляревський); Виходячи вчора з господи обозного, Оникій Бевзь уперше лицезрів красуню Роксолану (О. Ільченко); Мій парубок, дивлюсь, ніби почав приставати (Марко Вовчок). - Пор. 1. диви́тися, 1. поба́чити.
II. ВИГЛЯДА́ТИ (мати певний зовнішній вигляд), ГЛЯДІ́ТИрідко,ГЛЯДІ́ТИСЯрідко,ДИВИ́ТИСЯрідко; ПОКА́ЗУВАТИ (мати такий вигляд, який указує на щось, передвіщає щось). Одягався він модно, тому його непомітна постать завжди виглядала франтовато (М. Ю. Тарновський); Лице його гляділо якось гордо І враз тривожно (І. Франко); Старенька вже [пані], а на висках кучері, у перснях у блискучих, то ніби й молодо глядиться (Марко Вовчок); Такий робітник, що невесело дивиться, може собі робити й найліпше (І. Франко); Танцюють зорі - на мороз чималий Показують (М. Рильський).
ВИХО́ДИТИ (бути повернутим у напрямку до чого-небудь, у який-небудь бік), ДИВИ́ТИСЯ. Вікна її [хати] виходили якраз у садок (Панас Мирний); Лежало нас сорок один. Всі мушки [гвинтівки] дивились у дріт (Ю. Яновський).
ГЛЯ́НУТИ, ПОГЛЯ́НУТИ, ПОДИВИ́ТИСЯ, ЗИ́РКНУТИ, СПОГЛЯ́НУТИрідше,ЗГЛЯ́НУТИрідше,ЗИРНУ́ТИрідше,ЛУ́ПНУТИфам., ГЛИ́ПНУТИдіал.,ПОГЛИ́ПНУТИдіал.;БЛИ́МНУТИ, БЛИ́СНУТИ, ЗБЛИ́СНУТИ, БЛИ́КНУТИ (перев. зі сл. очима, оком, поглядом). Гляньте, хлопці! Сонце підвелося!.. (В. Сосюра); Погляну я в теє віконце (Леся Українка); Хочеться хоч подивиться На свій край на милий (Т. Шевченко); Катря од печі зиркнула раз - сидять [Юхим і Цигуля], понасуплювались і мовчать, потім глянула вдруге (А. Головко); Повернулася [Катря] додому ік вечору така, що батько споглянув, та й поспитав у неї, де була (Марко Вовчок); Леся, зглянувши на матір, похитала головою (П. Куліш); Дід Маркіян скоса, пильно зирнув на Валю (С. Васильченко); Пройшов [матрос] повз самого вартового. Той лупнув на нього байдуже (І. Микитенко); Микола поглянув на стелю, глипнув в один кут і в другий (Лесь Мартович); Василь.. збоку поглипнув на сина, крадькома, несміливо (І. Франко); Варвара Григорівна злісно блимнула поглядом на чоловіка (М. Стельмах); Василина блиснула круглими карими очима і знов спустила вії на щоки (І. Нечуй-Левицький); - В мене є пропозиція, - зблиснула оченятами Марися Павлівна, - давайте назвем [табір].. "Бригантина" (О. Гончар); Яків понуро бликнув очима на батька (Панас Мирний). - Пор. 1. диви́тися.
ДИВИ́СЬ[ДИВИ́] (уживається як вигук при зауваженні, застереженні, погрозі), ГЛЯДИ́. Дивись, щоб не помиливсь, а опісля не журивсь (прислів’я); З Чоховим ішли Чумаченко і Огоньков. - Дивіться, хлопці, на вас уся надія (Григорій Тютюнник); Сивина навчила Кожну мить хорошу берегти. Думаєш, таких ще буде сила! - Ой, гляди, не ошукайся ти! (М. Рильський).
ДИВИ́СЬ[ДИВИ́] (уживається як вигук, щоб звернути увагу на когосьщось), ГЛЯНЬ, КЕрозм.,АДИ́[АДІ́Т][АДІ́ТЬ] діал.,ІЙО́Ндіал. [Фаон:] Ти втомлена. Дивись, - бліда (Леся Українка); - Дивіться: вересень, а овес ще майже зелений (О. Гончар); - Диви, пташина лежить (О. Довженко); О! Глянь! Стрибають в іскрянім півколі Маленькі рибки, мов у дивній грі! (М. Рильський); Подивилася [Дорина] з-під руки на ворота. - А ке, Матвію! Хто це до нас іде? (І. Микитенко); Якийсь дотепник не проминув нагоди поплескати язиком. - Ади, наші бригадири уже сватами стали (М. Ю. Тарновський); - А мені, братчики, адіть, який шмат хвоста мечем відсікли [вороги], - мовив Кабан (І. Франко); "Чим пред тобою, милий тату, Син заслужив таку мій плату? Ійон, мов в свинки грають їм" (І. Котляревський).
ДИВИ́ТИСЯперев. на кого-що (спрямовувати погляд на когось, щось), ГЛЯДІ́ТИрозм.,ЗИ́РИТИрозм.,ГЛИ́ПАТИрозм.,НАВО́ДИТИ О́КОМрозм.,НАСТАВЛЯ́ТИСЯрозм.рідше,ЗРІ́ТИзаст.,СПОЗИРА́ТИзаст.;СПОСТЕРІГА́ТИкого, що,ВВАЖА́ТИ[УВАЖА́ТИ], ЗОРИ́ТИрозм.,НАЗИРА́ТИрозм., НАГЛЯДА́ТИрозм. (перев. уважно); ПОГЛЯДА́ТИ, БЛИ́МАТИ, ПОДИВЛЯ́ТИСЯрозм.,ЗИ́РКАТИрозм.,ПОЗИРА́ТИрозм., ПОГЛИ́ПУВАТИрозм.,ЗГЛЯДА́ТИ[ЗОГЛЯДА́ТИ]діал. (час від часу); ВИДИВЛЯ́ТИСЯ, ВИГЛЯДА́ТИСЯ (на себе або пильно); СПОГЛЯДА́ТИ (пасивно або уважно). Не дивись далеко, а гляди за очкуром (прислів’я); Перевізник відразу запримітив, що хлопці вперше попадають до Києва, бо занадто цікаво зирять туди й сюди (П. Загребельний); Матушка казначея недобрими очима глипала на худобу і на дітей (М. Стельмах); Тобі вже зазирає в очі твоє грядущеє. Не зри! Сльозу пророчую утри! (Т. Шевченко); Інструктор по праці спозирає збоку на хлопця з явним задоволенням (О. Гончар); Міліціонер здалеку спостерігав, як вартовий по-діловому козиряв узбекові (І. Ле); Нікому й через думку не пробігло, аби вважати на задні двері (Лесь Мартович); Тоймі все стоїть, усе зорить в далечінь (А. Шиян); Заходилися люди полуднувати,.. а я за другим штабелем ліг і назираю: що буде? (І. Муратов); Соломії, очевидячки, сподобалося, що Роман наглядає на неї з садка (І. Нечуй-Левицький); Василь все поглядав на двері - коли ж з’явиться його наречена (О. Бердник); Блимав [Михайлик], ненароком наче, на той вибалок, куди поніс Пампушка свою пані (О. Ільченко); Змучені, виснажені люди тривожно подивлялись навколо (О. Довженко); Зиркає в двір з дерези-повію Сім’я молоденька Лисича (М. Вінграновський); Якимака картоплю їв, хрумав цибулиною - й то на бабу Мигальку поглипував, то на Христину (Є. Гуцало); Сами дівки крупи мелють,.. Сами дівки на парубки очима зглядають (коломийка); Тарас видивлявся в землю, мов у дзеркало (С. Васильченко); Вийняла [Лизя] люстерко й почала виглядатися (М. Куліш); Бійка закипає дужче. Один левіт стоїть осторонь і спокійно споглядає (Леся Українка). - Пор. 1. ба́чити, гля́нути, 1. загляда́ти.
ДОГЛЯДА́ТИза ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИза ким-чим, СЛІДКУВА́ТИза ким-чим,ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИрідше,НАГЛЯДА́ТИза ким-чим, ДИВИ́ТИСЯза ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИрозм., НАЗИРА́ТИрозм., ПРИПИЛЬНО́ВУВАТИрозм., ПРИГЛЯДА́ТИза ким-чим, розм., ПРИДИВЛЯ́ТИСЯза ким-чим, розм., ДАВА́ТИ ПОРЯ́ДОК[ПОДАВА́ТИ ЛАД]чому, де, розм., ДОЗИРА́ТИкого, що, діал.,КУКО́БИТИкого, що, діал.,ПА́ЗИТИкого, що, діал.,ПА́ЗАТИкого, що, діал.,ПАЗУВА́ТИкого, що, діал.;ХОДИ́ТИза ким-чим, коло (біля) кого-чого, ПО́РАТИкого, що, ПО́РАТИСЯколо (біля) кого-чого, ТУ́ПАТИколо (біля) кого-чого, розм., ТУ́ПЦЯТИколо (біля) кого-чого, розм., ТУПЦЮВА́ТИколо (біля) кого-чого, розм., ОБХО́ДИТИкого, що, розм. (забезпечувати необхідні умови комусь, чомусь); НЯ́НЬЧИТИкого, НЯ́НЬЧИТИСЯз ким, ТІ́ШИТИкого, ТІ́ШИТИСЯз ким, ПА́НЬКАТИкого, розм., ПА́НЬКАТИСЯз ким, коло (біля) кого, розм. (дітей); ОБМИВА́ТИкого, розм., ОБПИРА́ТИкого, розм., ОБПА́ТРЮВАТИкого, діал. (тримати у чистоті). - Док.: догля́нути, допильнува́ти, догля́діти[догле́діти], угле́діти[вгле́діти], угля́діти[вгля́діти]рідшедопантрува́ти, назирну́ти, припильнува́ти, пригля́нути, пригля́діти, пригле́діти, да́ти поря́док[лад], дозрі́ти, ви́няньчити. В жінок діла не менше, як в чоловіків; їм треба і спекти, і зварити, і на поле до роботи ходити, і хати доглядати, ще й дітей глядіти ... (І. Нечуй-Левицький); Уважно стежить старий Горпищенко, щоб все тут було в порядку - і в колодязі, і біля колодязя (О. Гончар); Трактор пройшов власною ходою шлях відступу за Волгу, коли ніяк було слідкувати за режимом роботи й профілактикою (Ю. Яновський); Матір поважав [син], а стара гляділа й пильнувала його більш, ніж ока в лобі (Марко Вовчок); Я мушу на кватирі всього допильнувати, за всім доглянути (І. Франко); - Дуже я вас, дядьку Григоре, проситиму: наглядайте за нею. Без мужичих рук - хата валиться (Григорій Тютюнник); Швидко нас знову з кухні забрали: матір дивитися за дробиною, й мене з нею (Панас Мирний); Всяким він був - ви це знаєте. Гнізда свого не пантрував, чарка його часто водила (В. Яворівський); Ой, Морозе, друже, Мій названий брате! Назирай орлиним оком Сирітськую хату (П. Куліш); Супроводив [Олексій Кирилович] академіка з Сімферополя до Москви, помагав з речами, припильнував, щоб у Карналя було все необхідне для подорожі(П. Загребельний); Невістка за ним приглядає, завжди перелатаний, перепраний... (К. Гордієнко); Стара мати всьому порядок дає в хаті: й прибере, й догляне,й вечеряти наварить (І. Нечуй-Левицький); Діти малі, треба їм лад дати (М. Коцюбинський); Ой піду я на Поділля, мамо, мамунцуню, Аби-сьте ми дозирали мою Марисуню (коломийка); Зовсім знемігся [батько] на силах: не мав снаги й себе самого кукобити (Ганна Барвінок); - А тебе ж хто сюди кликав? Сиди дома та пазь роботу! (Лесь Мартович); Вони садили виноград, вони пазували садки свої, а хтось прийде і так, з доброго дива, почне нищити їх працю? (М. Коцюбинський); - Спасибі, Грицю, що поміг нам, що худобу доглядав, по-чесному, як біля свого, ходив (М. Стельмах); Влітку порала [Ольга] город, мала невеличке господарство (П. Кочура); - У війську я два роки порався біля вівчарок (В. Дрозд); Улітку коло саду й коло пасіки тупцює [Семен Денисович] (Б. Грінченко); - А ви б не найнялися мою корову обходити, га? Один буде гнати її в поле, а другий тим часом - стайню вичищати (казка); Няньчить [ненька] її й доглядає, Одверта, що шкодить, Обчісує й одягає, До глузду доводить (П. Гулак-Артемовський); Максим клопотався над кулеметом. - Бач, няньчиться, мов з дитиною (Є. Куртяк); - Дурня нічого валяти. Думаєш, як приїдеш додому, то я з тобою буду і тепер панькатись (М. Хвильовий); Обмива [мати дітей], обпатрює, зодяга і ніколи ж то не втомиться (Г. Квітка-Основ’яненко); - Ми його будемо держати, годувати та обпирати, а він буде тут вередувати (І. Франко).
ЗАГЛЯДА́ТИ (дивитися у що-, за що-, крізь що-небудь, намагаючись побачити когось, щось), ЗАЗИРА́ТИ, ДИВИ́ТИСЯ. - Док.: загля́нути, зазирну́ти, подиви́тися. Роман підходить до комірчини, пригинається, заглядає у віконце (М. Стельмах); Тримаючи одне одного за руки, вони зазирають у пробоїни, в моторошну глибінь темних трюмів (О. Гончар); Вийшла далі мати на двір, під калину, з-за пшенички дивиться давай (А. Тесленко). - Пор. 1. диви́тися.
ОГЛЯДА́ТИ[ОБГЛЯДА́ТИ] (робити огляд чого-небудь, знайомитися з чимось), РОЗГЛЯДА́ТИ, ОБДИВЛЯ́ТИСЯ, ДИВИ́ТИСЯ, ОЗИРА́ТИ[ОБЗИРАТИрідше]. - Док.: огля́нути[обгля́нути], погля́нути, огле́діти[обгле́діти], оглядіти[обглядітирідше], розгля́нути, обдиви́тися, подиви́тися, озирну́ти[обзирну́ти]. Другого дня вранці Клин Хаврусь устав і пішов оглядать свою оселю (І. Нечуй-Левицький); Пан піде завод обглядати, щоб усяк був при свойому місці (Г. Квітка-Основ’яненко); Чоловік розглядав хату (А. Шиян); Покинувши свої речі на станції, я пішов обдивлятися місто (В. Самійленко); Іде чернець у Вишгород На Київ дивитись (Т. Шевченко); Сьогодні по обіді погуляю трохи, подивлюсь Колізей і старовину (М. Коцюбинський); Вражений пишнотою, Теодосій озирав собор і нишком прицмокував (А. Хижняк). - Пор. 1. огля́нути.
ОГЛЯДА́ТИ (визначати стан здоров’я, характер захворювання), ОБСТЕ́ЖУВАТИ, ДИВИ́ТИСЯрідше. - Док.: огля́нути, обсте́жити, подиви́тися. Тимка оглядала молоденька, затягнута в білий халатик дівчина. Вона послухала його трубкою (Григорій Тютюнник); Замполіт наказав.. уважно обстежити здоров’я своїх юних лейтенантиків (О. Гончар); Вчора дивились моє серце і замалювали його в рентгенівському знімку (М. Коцюбинський).
ЦІКА́ВИТИСЯким, чим (виявляти інтерес, увагу до когось, чогось), ЗАЦІКА́ВЛЮВАТИСЯ, ІНТЕРЕСУВА́ТИСЯ, ПРИДИВЛЯ́ТИСЯдо кого-чого, ПРИГЛЯДА́ТИСЯдо кого-чого, ДИВИ́ТИСЯна кого-що, ПОЗИРА́ТИна кого-що (спостерігаючи, дивлячись). - Док.: заціка́витися, поціка́витися, заінтересува́тися, поінтересува́тися, придиви́тися, пригля́нутися. В кожне чуже гніздо зозуля кладе одне яєчко і більше ним не цікавиться (В. Гжицький); Полковник Мартенс зацікавився розповіддю молодого лейтенанта (В. Собко); [Острожин:] Наша редакція дуже інтересується мати вас своїм постійним співробітником (Леся Українка); Уважніше почав приглядатися отець Кралевич до сього гуцула, прислухатися, що він говорить (Г. Хоткевич); На нього позирають й інші дівчата з Любчиної бригади (Ю. Яновський).

Словник фразеологізмів

в сто оче́й диви́тися за ким. Уважно стежити за ким-небудь, контролюючи дії, вчинки; старанно пильнувати. — За такими треба було в сто очей дивитись .. От і догрались (О. Гончар).

диви́тися да́лі сво́го но́са. Мислити масштабно, з перспективою на майбутнє; не бути обмеженим у своїх поглядах, діях і т. ін. Себе передусім .. мала [Ольга] на думці, коли говорила, що багато наших молодих колгоспників ще не навчились дивитись далі свого носа (Ірина Вільде). да́льше сво́го но́са не диви́тись. В політиці не годиться далеко заскакувати фантазією, та не годиться й дальше .. свого носа не дивитись! (М. Драгоманов).

диви́тися бі́сом на кого—що і без додатка. Бути незадоволеним ким-, чим-небудь; сердитися на когось, щось. Плив-плив [Еней], що аж обридло, І море так йому огидло, Що бісом на його [нього] дививсь (І. Котляревський); Йому [Гнатові] не вгодиш: переступиш — зле, недоступиш — зле; все бісом дивиться! (М. Коцюбинський).

диви́тися ко́со (кри́во, бо́ком) на кого—що і без додатка. Виявляти незадоволення ким-, чим-небудь, недовіру, відразу у ставленні до когось, чогось. Бачу, уже на мене всі косо дивляться: то чого дитина кричить, то нікому пшона стовкти, то печі вимазати… (Панас Мирний); — До багатої не йди, бо на тебе зразу почне дивитися косо (М. Стельмах); Мушу замітити, що більшість духовенства дивилася все криво на всякі бодай трохи ясніші проблиски свобідної думки (І. Франко); — Най би тато не фундулився [не сердився] на Григорія, а то все на нього боком дивився.., а той і розгубився (О. Кобилянська). погляда́ти криви́м о́ком (час від часу). — Думаю я, що не треба заходити [до хати] цілими роями, а по одному, по двоє. Для чого привертати увагу недремного жандармського ока? Та вже й хазяйка моя щось ніби кривим оком поглядає (М. Сиротюк).

диви́тися в зу́би кому, фам. Виявляти зайву поблажливість, церемонність, запобігливість у поводженні з ким-небудь. — Ви нас газами душите, баржами в морі пускаєте на дно, а ми, думаєте, будемо вам в зуби дивитися? (О. Гончар); Тітка Мокрина, як у селі казали, нікому в зуби не дивилася (О. Ковінька).

диви́тися / гля́нути в ко́рінь чого і без додатка. Глибоко вникати в суть чого-небудь, звертати увагу на головне, істотне, суттєве. [Назар:] Людям треба говорити правду, а не малювати ідилічні картинки .. Секретар парторганізації! Ти ж у корінь мусиш дивитись, Якове (М. Зарудний); Ніхто з учених не зміг глянути в корінь поетового родоводу [Шевченкового походження] бодай на сторіччя (З газети).

диви́тися в ліс. Бути невдячним, виявляти незадоволення своїм становищем, намагаючись змінити його. — Ах ви ж, казанські сироти! Земство вас виховує, зодягає, а ви все в ліс дивитесь (О. Гончар).

диви́тися / гля́нути во́вком на кого і без додатка. Виявляти неприязне, вороже ставлення до кого-небудь. Никін .. не грима, не лає, а проте все вовком дивиться (Л. Яновська); Тільки одна Докія бачить та знає Катрине горе, вона єдина може її втішати і заспокоювати. Але вони [Чумаки] і на неї вже вовком дивляться (В. Кучер); Я встряв до розмови, а він .. так на мене вовком глянув (Д. Косарик). диви́тися вовка́ми. Тетяна читала про голову там і про кооперацію .. Цього вони [вороги кооперації] не подарують. І так вовками дивляться (А. Головко).

диви́тися / гля́нути во́вком на кого і без додатка. Виявляти неприязне, вороже ставлення до кого-небудь. Никін .. не грима, не лає, а проте все вовком дивиться (Л. Яновська); Тільки одна Докія бачить та знає Катрине горе, вона єдина може її втішати і заспокоювати. Але вони [Чумаки] і на неї вже вовком дивляться (В. Кучер); Я встряв до розмови, а він .. так на мене вовком глянув (Д. Косарик). диви́тися вовка́ми. Тетяна читала про голову там і про кооперацію .. Цього вони [вороги кооперації] не подарують. І так вовками дивляться (А. Головко).

диви́тися в о́чі (у ві́чі). 1. кому. Зустрічатися, не відчуваючи перед ким-небудь сорому, провини за щось. Тітка може вернутись .. щохвилини. Що тоді буде? Як мені дивитись їй в вічі (І. Нечуй-Левицький); Його [Дороша] охопило почуття палючого сорому, і він довго не міг дивитися в очі людям (Григорій Тютюнник).

2. кому. Запобігати перед ким-небудь, намагатися догодити комусь. Одно другому дивиться у вічі, як би вгодити, як би розвеселити (Г. Квітка-Основ’яненко); [Юда:] Він звик, щоб ми, як песики, лагідно йому дивились в вічі та ловили його слова (Леся Українка).

3. чому. Не відчувати страху перед чим-небудь, не боятися чогось. [Долон:] .. Я люблю дивитись долі в вічі (Леся Українка); Не страх смерті керував у цю ніч фельдшером Щорсом,— прийде час, і він сміливо дивитиметься смерті в очі, він просто зневажатиме її (Ф. Скляр).

диви́тися в о́чі (у ві́чі). 1. кому. Зустрічатися, не відчуваючи перед ким-небудь сорому, провини за щось. Тітка може вернутись .. щохвилини. Що тоді буде? Як мені дивитись їй в вічі (І. Нечуй-Левицький); Його [Дороша] охопило почуття палючого сорому, і він довго не міг дивитися в очі людям (Григорій Тютюнник).

2. кому. Запобігати перед ким-небудь, намагатися догодити комусь. Одно другому дивиться у вічі, як би вгодити, як би розвеселити (Г. Квітка-Основ’яненко); [Юда:] Він звик, щоб ми, як песики, лагідно йому дивились в вічі та ловили його слова (Леся Українка).

3. чому. Не відчувати страху перед чим-небудь, не боятися чогось. [Долон:] .. Я люблю дивитись долі в вічі (Леся Українка); Не страх смерті керував у цю ніч фельдшером Щорсом,— прийде час, і він сміливо дивитиметься смерті в очі, він просто зневажатиме її (Ф. Скляр).

диви́тися в рот кому і без додатка. 1. Занадто уважно або улесливо слухати кого-небудь; прислухатися до чиїх-небудь слів. — А в кого ж було питати [поради]? У Катрі? .. А від Зойки з Захаром теж мала користь. Дивляться в рот, кожному слову підтакують (І. Муратов).

2. Уважно, з великим інтересом стежити, як хто-небудь їсть. Як заахає жінка, його стара дбайлива Соня, заметушиться Савка, і всі будуть дивитися йому в рот. Він [Аркадій Петрович] так рідко апетит має (М. Коцюбинський).

диви́тися в ру́ки кому. Бути у повній матеріальній залежності від кого-небудь; сподіватися на чиюсь матеріальну підтримку, допомогу. — Ти сама проповідуєш, що женщина [жінка] повинна бути вольна [вільна], повинна сама на себе заробляти. Служи до смерті і до смерті будеш вольна, ні од кого не залежна, не будеш дивитися в руки якомусь там егоїстові (І. Нечуй-Левицький).

диви́тися да́лі сво́го но́са. Мислити масштабно, з перспективою на майбутнє; не бути обмеженим у своїх поглядах, діях і т. ін. Себе передусім .. мала [Ольга] на думці, коли говорила, що багато наших молодих колгоспників ще не навчились дивитись далі свого носа (Ірина Вільде). да́льше сво́го но́са не диви́тись. В політиці не годиться далеко заскакувати фантазією, та не годиться й дальше .. свого носа не дивитись! (М. Драгоманов).

диви́тися за́шморгом. Виявляти неприязне, вороже ставлення до кого-небудь; мати сердитий вигляд. Як вість така прийшла до Турна, То так мерзенно іскрививсь, Що твар зробилась нечепурна, І косо, зашморгом дививсь (І. Котляревський); [Дзвонариха:] Вже перед смертю тільки примирилися .. а наш [батько] .. і до цього часу зашморгом дивиться (О. Стороженко).

диви́тися (погляда́ти) згори́ (зве́рху) вниз (звисока́, зве́рхньо) на кого. Зневажливо, зверхньо ставитися до кого-небудь. Голову завжди несла [мама] якось високо, немов дивилась на всякого згори вниз (Панас Мирний); За шість років перебування в російській армії Фуль не вивчив жодного російського слова, на всіх дивився звисока (П. Кочура); Аристократи-письменники згори вниз гордо поглядали на різночинців і семінаристів, а про письменників із народу — просто уже й говорити не доводиться! (П. Тичина); — Бачу й тебе, горда паніматко: чи так поглядатимеш звисока і тоді на нашого брата, як твій гетьман .. проспить молоду (П. Куліш). диви́тися зго́рда. Онисі здалося, що Балабуха дивиться на неї згорда й сміється з неї (І. Нечуй-Левицький).

диви́тися (погляда́ти) згори́ (зве́рху) вниз (звисока́, зве́рхньо) на кого. Зневажливо, зверхньо ставитися до кого-небудь. Голову завжди несла [мама] якось високо, немов дивилась на всякого згори вниз (Панас Мирний); За шість років перебування в російській армії Фуль не вивчив жодного російського слова, на всіх дивився звисока (П. Кочура); Аристократи-письменники згори вниз гордо поглядали на різночинців і семінаристів, а про письменників із народу — просто уже й говорити не доводиться! (П. Тичина); — Бачу й тебе, горда паніматко: чи так поглядатимеш звисока і тоді на нашого брата, як твій гетьман .. проспить молоду (П. Куліш). диви́тися зго́рда. Онисі здалося, що Балабуха дивиться на неї згорда й сміється з неї (І. Нечуй-Левицький).

диви́тися (погляда́ти) згори́ (зве́рху) вниз (звисока́, зве́рхньо) на кого. Зневажливо, зверхньо ставитися до кого-небудь. Голову завжди несла [мама] якось високо, немов дивилась на всякого згори вниз (Панас Мирний); За шість років перебування в російській армії Фуль не вивчив жодного російського слова, на всіх дивився звисока (П. Кочура); Аристократи-письменники згори вниз гордо поглядали на різночинців і семінаристів, а про письменників із народу — просто уже й говорити не доводиться! (П. Тичина); — Бачу й тебе, горда паніматко: чи так поглядатимеш звисока і тоді на нашого брата, як твій гетьман .. проспить молоду (П. Куліш). диви́тися зго́рда. Онисі здалося, що Балабуха дивиться на неї згорда й сміється з неї (І. Нечуй-Левицький).

диви́тися (погляда́ти) згори́ (зве́рху) вниз (звисока́, зве́рхньо) на кого. Зневажливо, зверхньо ставитися до кого-небудь. Голову завжди несла [мама] якось високо, немов дивилась на всякого згори вниз (Панас Мирний); За шість років перебування в російській армії Фуль не вивчив жодного російського слова, на всіх дивився звисока (П. Кочура); Аристократи-письменники згори вниз гордо поглядали на різночинців і семінаристів, а про письменників із народу — просто уже й говорити не доводиться! (П. Тичина); — Бачу й тебе, горда паніматко: чи так поглядатимеш звисока і тоді на нашого брата, як твій гетьман .. проспить молоду (П. Куліш). диви́тися зго́рда. Онисі здалося, що Балабуха дивиться на неї згорда й сміється з неї (І. Нечуй-Левицький).

диви́тися (погляда́ти) згори́ (зве́рху) вниз (звисока́, зве́рхньо) на кого. Зневажливо, зверхньо ставитися до кого-небудь. Голову завжди несла [мама] якось високо, немов дивилась на всякого згори вниз (Панас Мирний); За шість років перебування в російській армії Фуль не вивчив жодного російського слова, на всіх дивився звисока (П. Кочура); Аристократи-письменники згори вниз гордо поглядали на різночинців і семінаристів, а про письменників із народу — просто уже й говорити не доводиться! (П. Тичина); — Бачу й тебе, горда паніматко: чи так поглядатимеш звисока і тоді на нашого брата, як твій гетьман .. проспить молоду (П. Куліш). диви́тися зго́рда. Онисі здалося, що Балабуха дивиться на неї згорда й сміється з неї (І. Нечуй-Левицький).

диви́тися [пря́мо (зі спокі́йною со́вістю, сміли́во і т. ін.)] в о́чі кому—чому. Не відчувати своєї провини перед кимсь, не соромитися за свої дії, вчинки. [Мандрика:] Я зразу хотів сказати .. вам, що я дуже радий, що можу чесно дивитися вам в очі (О. Довженко); Кожен повинен працювати так, щоб не було соромно перед самим собою, щоб можна було з спокійною совістю дивитися в очі товаришам (З газети).

диви́тися / гля́нути і́ншими очи́ма на кого—що. Інакше сприймати, оцінювати кого-, що-небудь; по-іншому ставитися до когось, чогось. Грицько тепер зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда (Панас Мирний); Тепер Яків іншими очима дивився на перегнуту постать братової, на її спину, руки, голову і дивовижну косу (М. Стельмах); На хвилину я спробував глянути на нього [капітана] іншими очима: адже він, що не кажи, а врятував-таки батальйон! (Н. Тихий). гля́нути і́ншим о́ком. Те добро, що він людям робив, примусило й людей глянути на його [нього] іншим оком (Б. Грінченко).

диви́тися ко́зирем. Мати хвацький, молодецький або гордовитий вигляд. Люблю, щоб хустка на голові козирем дивилась (Укр.. присл..); Ходиш ребром, дивишся козирем (Укр.. присл..).

диви́тися ко́со (кри́во, бо́ком) на кого—що і без додатка. Виявляти незадоволення ким-, чим-небудь, недовіру, відразу у ставленні до когось, чогось. Бачу, уже на мене всі косо дивляться: то чого дитина кричить, то нікому пшона стовкти, то печі вимазати… (Панас Мирний); — До багатої не йди, бо на тебе зразу почне дивитися косо (М. Стельмах); Мушу замітити, що більшість духовенства дивилася все криво на всякі бодай трохи ясніші проблиски свобідної думки (І. Франко); — Най би тато не фундулився [не сердився] на Григорія, а то все на нього боком дивився.., а той і розгубився (О. Кобилянська). погляда́ти криви́м о́ком (час від часу). — Думаю я, що не треба заходити [до хати] цілими роями, а по одному, по двоє. Для чого привертати увагу недремного жандармського ока? Та вже й хазяйка моя щось ніби кривим оком поглядає (М. Сиротюк).

диви́тися ко́со (кри́во, бо́ком) на кого—що і без додатка. Виявляти незадоволення ким-, чим-небудь, недовіру, відразу у ставленні до когось, чогось. Бачу, уже на мене всі косо дивляться: то чого дитина кричить, то нікому пшона стовкти, то печі вимазати… (Панас Мирний); — До багатої не йди, бо на тебе зразу почне дивитися косо (М. Стельмах); Мушу замітити, що більшість духовенства дивилася все криво на всякі бодай трохи ясніші проблиски свобідної думки (І. Франко); — Най би тато не фундулився [не сердився] на Григорія, а то все на нього боком дивився.., а той і розгубився (О. Кобилянська). погляда́ти криви́м о́ком (час від часу). — Думаю я, що не треба заходити [до хати] цілими роями, а по одному, по двоє. Для чого привертати увагу недремного жандармського ока? Та вже й хазяйка моя щось ніби кривим оком поглядає (М. Сиротюк).

диви́тися крізь па́льці. 1. на що і без додатка. Свідомо не звертати уваги на що-небудь недозволене; навмисно не помічати чогось недозволеного в чиїх-небудь діях, вчинках. Василь узиму вивіз дерево з лісу. Знайомий лісник не поскупився, та й Йосипенко дивився крізь пальці (Панас Мирний); Комендант Бом на бешкети своїх підлеглих не тільки дивився крізь пальці, а й заохочував їх до того цілком одверто (С. Голованівський). гляді́ти крізь па́льці. Підплачував [Мендель] лісничих і лісних, щоб гляділи крізь пальці на те, яке .. дерево він вивозить (І. Франко).

2. на кого—що. Нехтувати ким-, чим-небудь, ігнорувати, не брати до уваги когось, щось. Він знав, що незабаром Бальзак стане чоловіком пані Ганської, і тому не міг дозволити собі дивитися на його хворобу крізь пальці (Н. Рибак); Водні ресурси республіки обмежені. Не можна крізь пальці дивитися на кубічні кілометри ґрунтових вод малих річок (З газети).

диви́тися крізь роже́ві окуля́ри на що, рідко на кого. Не помічати вад, недоліків у чому-, кому-небудь; ідеалізувати щось, когось. Не можна на життя дивитися крізь рожеві окуляри (З усн. мови).

диви́тися крізь те́мні окуля́ри на що, рідко на кого. Надмірно перебільшувати вади чого-, кого-небудь; бачити в чомусь, комусь тільки негативне. Після тяжкого розлучення Оксана дивилася на всіх чоловіків крізь темні окуляри (З усн. мови). диви́тися крізь те́мне ске́льце. — На другій дільниці якийсь бригадир шахрайські приписки в нарядах робив .. Ну і що ж? Через оцих негідників я маю на весь світ дивитися крізь темне скельце? (С. Журахович).

диви́тися крізь те́мні окуля́ри на що, рідко на кого. Надмірно перебільшувати вади чого-, кого-небудь; бачити в чомусь, комусь тільки негативне. Після тяжкого розлучення Оксана дивилася на всіх чоловіків крізь темні окуляри (З усн. мови). диви́тися крізь те́мне ске́льце. — На другій дільниці якийсь бригадир шахрайські приписки в нарядах робив .. Ну і що ж? Через оцих негідників я маю на весь світ дивитися крізь темне скельце? (С. Журахович).

диви́тися нема́ на що (ні на що). Нікуди не годиться; не вартий уваги. Побудували сусіди будинок — дивитися нема на що (З газети).

диви́тися нема́ на що (ні на що). Нікуди не годиться; не вартий уваги. Побудували сусіди будинок — дивитися нема на що (З газети).

диви́тися обома́. Бути уважним, дуже обережним, пильним, обачним. Обиратимуть комітет на волосному сході. Отам треба буде дивитись обома. Щоб не поміняти шило на швайку (А. Головко).

диви́тися оскі́лками на кого, заст. Виявляти неприязнь, ворожість і т. ін. до кого-небудь. Харон, таких гостей уздрівши, оскілками на їх дививсь (І. Котляревський).

диви́тися очи́ма кого, чиїми, на кого—що. Ставитися до кого-, чого-небудь з позицій іншої людини. Я знаю, що то він дивиться моїми очима, що то він ненажерливою пам’яттю письменника всичує в себе всю цю картину смерті на світанні життя… (М. Коцюбинський).

диви́тися / гля́нути пра́вді в о́чі (в лице́). Тверезо, об’єктивно оцінювати дійсність, справжній стан речей. Нема чого тішити себе надаремне, він не дитина, може дивитись гіркій правді в вічі (О. Гончар); Зростання тарифів на перевезення вантажів залізницями України є вимушеним заходом .. Треба дивитися правді в лице, що при обороті залізниць 6 млрд. грн. за 1999 рік збитки лише від пасажирських перевезень становили 1,4 млрд. грн. (З газети).

диви́тися / гля́нути пра́вді в о́чі (в лице́). Тверезо, об’єктивно оцінювати дійсність, справжній стан речей. Нема чого тішити себе надаремне, він не дитина, може дивитись гіркій правді в вічі (О. Гончар); Зростання тарифів на перевезення вантажів залізницями України є вимушеним заходом .. Треба дивитися правді в лице, що при обороті залізниць 6 млрд. грн. за 1999 рік збитки лише від пасажирських перевезень становили 1,4 млрд. грн. (З газети).

диви́тися [пря́мо (зі спокі́йною со́вістю, сміли́во і т. ін.)] в о́чі кому—чому. Не відчувати своєї провини перед кимсь, не соромитися за свої дії, вчинки. [Мандрика:] Я зразу хотів сказати .. вам, що я дуже радий, що можу чесно дивитися вам в очі (О. Довженко); Кожен повинен працювати так, щоб не було соромно перед самим собою, щоб можна було з спокійною совістю дивитися в очі товаришам (З газети).

диви́тися [пря́мо (зі спокі́йною со́вістю, сміли́во і т. ін.)] в о́чі кому—чому. Не відчувати своєї провини перед кимсь, не соромитися за свої дії, вчинки. [Мандрика:] Я зразу хотів сказати .. вам, що я дуже радий, що можу чесно дивитися вам в очі (О. Довженко); Кожен повинен працювати так, щоб не було соромно перед самим собою, щоб можна було з спокійною совістю дивитися в очі товаришам (З газети).

диви́тися твере́зими очи́ма (твере́зо) на кого—що. Сприймати, оцінювати кого-, що-небудь об’єктивно, реально. На оточуючий світ варто дивитися тверезими очима (З усн. мови).

диви́тися твере́зими очи́ма (твере́зо) на кого—що. Сприймати, оцінювати кого-, що-небудь об’єктивно, реально. На оточуючий світ варто дивитися тверезими очима (З усн. мови).

диви́тися в о́чі (у ві́чі). 1. кому. Зустрічатися, не відчуваючи перед ким-небудь сорому, провини за щось. Тітка може вернутись .. щохвилини. Що тоді буде? Як мені дивитись їй в вічі (І. Нечуй-Левицький); Його [Дороша] охопило почуття палючого сорому, і він довго не міг дивитися в очі людям (Григорій Тютюнник).

2. кому. Запобігати перед ким-небудь, намагатися догодити комусь. Одно другому дивиться у вічі, як би вгодити, як би розвеселити (Г. Квітка-Основ’яненко); [Юда:] Він звик, щоб ми, як песики, лагідно йому дивились в вічі та ловили його слова (Леся Українка).

3. чому. Не відчувати страху перед чим-небудь, не боятися чогось. [Долон:] .. Я люблю дивитись долі в вічі (Леся Українка); Не страх смерті керував у цю ніч фельдшером Щорсом,— прийде час, і він сміливо дивитиметься смерті в очі, він просто зневажатиме її (Ф. Скляр).

диви́тися чо́ртом, зневажл. 1. на кого і без додатка. Виявляти неприязнь, ворожість до кого-небудь, підозріло ставитися до когось. Хоч кума, але чортом дивиться (Укр.. присл..); — Лошаков той великий пан — багато зможе і давно чортом на мене дивиться (Панас Мирний); Не любить невістка свекруху. Гиркає на неї. Чортом дивиться на стару (Остап Вишня).

2. без додатка. Напускати на себе суворість, неприступність. Матрос Шурка Понеділок намагався дивитися чортом, блискаючи очима, люто наморщуючи лоба (Ю. Смолич); Хома .. проінструктував їздових, як їм належить триматися. На Каленика насварився: — Чортом мені дивись! — Єсть! — промимрив Каленик (О. Гончар).

[і] куди́ о́чі диви́лися чиї, ірон. Уживається для вираження незадоволення, досади з приводу допущеної помилки; як могло статися. — Покуту несу.. І куди мої очі дивилися на той час, що не бачили, куди рука лізе, а нога ступає? (Григорій Тютюнник).

[І] на світ [бі́лий (Бо́жий)] не диви́вся б. Життя не миле, не хочеться жити від туги, горя і т. ін. Часом так погано, що й на світ не дивився б (М. Коцюбинський). на світ бі́лий не хо́четься диви́тись. У мене .. недугує жінка на нерви, то таке горе та клопіт, що іноді і на світ білий не хочеться дивитись! (Панас Мирний).

[І] на світ [бі́лий (Бо́жий)] не диви́вся б. Життя не миле, не хочеться жити від туги, горя і т. ін. Часом так погано, що й на світ не дивився б (М. Коцюбинський). на світ бі́лий не хо́четься диви́тись. У мене .. недугує жінка на нерви, то таке горе та клопіт, що іноді і на світ білий не хочеться дивитись! (Панас Мирний).

[І] на світ [бі́лий (Бо́жий)] не диви́вся б. Життя не миле, не хочеться жити від туги, горя і т. ін. Часом так погано, що й на світ не дивився б (М. Коцюбинський). на світ бі́лий не хо́четься диви́тись. У мене .. недугує жінка на нерви, то таке горе та клопіт, що іноді і на світ білий не хочеться дивитись! (Панас Мирний).

[і] куди́ о́чі диви́лися чиї, ірон. Уживається для вираження незадоволення, досади з приводу допущеної помилки; як могло статися. — Покуту несу.. І куди мої очі дивилися на той час, що не бачили, куди рука лізе, а нога ступає? (Григорій Тютюнник).

куди́ о́чі [ба́чать (ди́вляться, спа́ли і т. ін.)], зі сл. іти́, бі́гти, тіка́ти і т. ін. Не вибираючи шляху, в будь-якому напрямку; будь-куди, навмання. Я був за селом, ішов куди очі, як у тумані (Олена Пчілка); Надворі мороз лютів; Хлопчик плентав куди очі, Весь посинів та тремтів (П. Грабовський); Він [Еней], швидко поробивши човни, На синє море попускав, Троянців насаджавши повні, І куди очі почухрав (І. Котляревський); — Я проведу тебе додому,— сказав Микола.— Не хочу додому. Ходімо, куди очі бачать,— відповіла Софійка (В. Москалець); З диким гиком ударився [Марко] тікать, куди бачили очі (С. Васильченко); Він правильно вирішив: треба збирати лахи і тікати, не оглядаючись, куди очі бачать (В. Дрозд); [Килина:] Я крадькома вийшла з кімнати і пішла куди очі дивились… (М. Кропивницький); Іноді після роботи я не йшла додому, я йшла куди очі дивляться. Тоді городяни здивовано оглядали мене (М. Хвильовий); Як побачила вона, що вже на волю пускають,— бігти кинулася, куди очі спали,— насилу її зловили (Марко Вовчок); В важкі хвилини скорбі [скорботи] та недуг Я тихо йшов, куди гляділи очі (А. Кримський); Я, не довго думавши, зараз навтіки, куди очі зирнули, а ноги понесли (Марко Вовчок).

[І] на світ [бі́лий (Бо́жий)] не диви́вся б. Життя не миле, не хочеться жити від туги, горя і т. ін. Часом так погано, що й на світ не дивився б (М. Коцюбинський). на світ бі́лий не хо́четься диви́тись. У мене .. недугує жінка на нерви, то таке горе та клопіт, що іноді і на світ білий не хочеться дивитись! (Панас Мирний).

[І] на світ [бі́лий (Бо́жий)] не диви́вся б. Життя не миле, не хочеться жити від туги, горя і т. ін. Часом так погано, що й на світ не дивився б (М. Коцюбинський). на світ бі́лий не хо́четься диви́тись. У мене .. недугує жінка на нерви, то таке горе та клопіт, що іноді і на світ білий не хочеться дивитись! (Панас Мирний).

[І] на світ [бі́лий (Бо́жий)] не диви́вся б. Життя не миле, не хочеться жити від туги, горя і т. ін. Часом так погано, що й на світ не дивився б (М. Коцюбинський). на світ бі́лий не хо́четься диви́тись. У мене .. недугує жінка на нерви, то таке горе та клопіт, що іноді і на світ білий не хочеться дивитись! (Панас Мирний).

[І] на світ [бі́лий (Бо́жий)] не диви́вся б. Життя не миле, не хочеться жити від туги, горя і т. ін. Часом так погано, що й на світ не дивився б (М. Коцюбинський). на світ бі́лий не хо́четься диви́тись. У мене .. недугує жінка на нерви, то таке горе та клопіт, що іноді і на світ білий не хочеться дивитись! (Панас Мирний).

не смі́ти (не могти́) диви́тися в о́чі кому. Відчувати перед кимсь велику гризоту, сором за яку-небудь провину. Перед панами мала [Зоня] упокорений вид, а тітці своїй не сміла в очі дивитись (Леся Українка); Його [Дороша] охопило почуття палючого сорому, і він довго не міг дивитися в очі людям (Григорій Тютюнник).

не смі́ти (не могти́) диви́тися в о́чі кому. Відчувати перед кимсь велику гризоту, сором за яку-небудь провину. Перед панами мала [Зоня] упокорений вид, а тітці своїй не сміла в очі дивитись (Леся Українка); Його [Дороша] охопило почуття палючого сорому, і він довго не міг дивитися в очі людям (Григорій Тютюнник).

смерть загляда́є (ди́виться, зазира́є і т. ін.) / загля́нула (подиви́лась, зазирну́ла і т. ін.) в о́чі кому. Хто-небудь може померти, близький до кончини, загибелі. Почалося тривожне підпільне життя .. Тричі за цей час ловили мене гестапівці й поліцаї. Тричі за цей час заглядала мені у вічі смерть (Л. Дмитерко); — Не бійся, тату! Не вперше мені на смерть іти. Десять років мені смерть щодня в очі зазирала! (А. Кащенко); Титар, бачачи, що смерть заглянула йому в очі, благально протягнув: — Рятуй (М. Стельмах).

як сліпи́й ди́виться, зі сл. гори́ть. Дуже слабо, погано. Горить, як сліпий дивиться (Укр.. присл..).

як стій та бач (диви́сь). 1. Безпричинно, без видимих підстав. — А чого ж він лаявся? — питає [Варку] Василенко.— Та чого ж… Як стій та бач — з дурної голови… (Ю. Збанацький).

2. Зненацька, несподівано. Наша Затиркевич-Карпинська, в хаті якої не було, звичайно, ніякого телефону, раз у раз говорила нам: “Чого ж це ви приїхали отак як стій та дивись?.. Хоч би подзвонили були..” (М. Рильський).

як (мов, ні́би і т. ін.) у во́ду диви́тися / гля́нути. Безпідставно передбачати що-небудь, пророкувати. — Правильно написано, — озвалася тітка..,— писав чоловік як у воду дивився (І. Муратов); — Відправте його, мучителя, та тільки в таку установу, що .. добре охороняється. Бо втече! І як у воду дивилась (О. Гончар); Сказав, як у воду глянув (Укр.. присл..).