дивачити 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив дива́чити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   дива́чмо
2 особа дива́ч дива́чте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа дива́читиму дива́читимемо, дива́читимем
2 особа дива́читимеш дива́читимете
3 особа дива́читиме дива́читимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа дива́чу дива́чимо, дива́чим
2 особа дива́чиш дива́чите
3 особа дива́чить дива́чать
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
дива́чачи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. дива́чив дива́чили
жін. р. дива́чила
сер. р. дива́чило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
дива́чивши