-1-
прислівник
незмінювана словникова одиниця

Словник синонімів

СТОРЧ (у стоячому, вертикальному положенні), СТОРЧАКА́, НА́СТОРЧ, НА́ВСТОРЧ, СТІ́ЙМА[СТО́ЙМА], СТАВМАрозм., СТОРЧМА́розм., СТОРЧАКО́Мрозм.,СТО́РЧКИрозм.,СТОРЦЕ́М[СТОРЦО́М]діал.;ДИ́БОМ, ДИ́БКИ, ДИ́БА, НАВДИ́БКИрозм., ЦА́ПАрозм.,ЦА́ПКИрозм.,ЦАПКО́Мрозм. (перев. про тварин - на задні ноги, піднімаючи передні). Роман поставив усі три книжки на столі сторч.., мабуть, задля того, щоб їх було видніше (І. Нечуй-Левицький); Витягали [опришки] цілий сухар [дерево] з корінням, ставили сторчака на камінь, чекали ночі й запалювали (Г. Хоткевич); Перед самим проходом стояв насторч величезний кам’яний стовп (І. Франко); А грубка яка! Дрова стойма горять (А. Тесленко); Мати ставила сторчма снопи біля мене, затуляла мою голову від сонця (В. Минко); Кінь змилений став цапа (А. Головко); Улянка часто спостерігала, як два величезних жуки люто билися рогами, ставали цапки і, нарешті, не витримавши, падали на землю (О. Донченко). - Пор. вертика́льно.
СТОРЧ (настовбурчившись, наїжачившись), СТОРЧАКА́, ДИ́БОМ, СТОРЧМА́розм.,СТОРЧАКО́Мрозм.,СТО́РЧКИрозм., ЇЖАКО́Мрозм., СТОВБУРОМдіал.З його [козака] люльки сипонуло приском тютюну, і вуса стали сторч (О. Ільченко); Іван зрозумів це насправді, не в жарт. У нього сторчма піднялося волосся (Л. Первомайський); Білоголове чотири-п’ятилітнє дівчатко, волосся їжаком (Остап Вишня); Лице хмуре, чуб стовбуром (Панас Мирний).

Словник фразеологізмів

во́лос (воло́сся) ди́бом (ду́бом, ду́ба) стає́ / став (ста́ло) у кого, рідко кому. Кого-небудь охоплює великий страх, гнів, подив і т. ін. Ми часто забуваємо про дуже важливі речі, не бачимо їх, і потім, коли вони нагадують про себе, у нас волосся стає дибом: куди ж ми досі дивилися? (О. Довженко); Все волосся у пані Іванни стає дубом (О. Кобилянська); Волосся на голові дибом стало, а уста страшно та грізно кривилися (Панас Мирний); А ось Іван Рило має одну таку прикмету, що вам волос дубом стане, слухаючи про неї (Л. Мартович); “Все, що налипло на йому [велеті], одразу стане руба”... Хлоп’я спинилось. Нам обом волосся стало дуба (Леся Українка). воло́сся сторч ста́ло. Вони дивились через труп синички на свого капітана з такою ненавистю, що волосся б стало сторч у найхоробрішої людини (О. Довженко); Та й розповів мені таке, що аж волосся сторч стало (Ю. Збанацький). воло́сся дро́том [стає́]. Сидиш часом на фастівському вокзалі, а дівиця як ударить з репродуктора басом-профундо.., — так волосся на голові дротом і стає (Ф. Маківчук); — Густа балка [Кучерява] і чималенька балка. Ох, і вовка там! Як завиють,— волосся дротом! (Остап Вишня).

во́лос (воло́сся) ди́бом (ду́бом, ду́ба) стає́ / став (ста́ло) у кого, рідко кому. Кого-небудь охоплює великий страх, гнів, подив і т. ін. Ми часто забуваємо про дуже важливі речі, не бачимо їх, і потім, коли вони нагадують про себе, у нас волосся стає дибом: куди ж ми досі дивилися? (О. Довженко); Все волосся у пані Іванни стає дубом (О. Кобилянська); Волосся на голові дибом стало, а уста страшно та грізно кривилися (Панас Мирний); А ось Іван Рило має одну таку прикмету, що вам волос дубом стане, слухаючи про неї (Л. Мартович); “Все, що налипло на йому [велеті], одразу стане руба”... Хлоп’я спинилось. Нам обом волосся стало дуба (Леся Українка). воло́сся сторч ста́ло. Вони дивились через труп синички на свого капітана з такою ненавистю, що волосся б стало сторч у найхоробрішої людини (О. Довженко); Та й розповів мені таке, що аж волосся сторч стало (Ю. Збанацький). воло́сся дро́том [стає́]. Сидиш часом на фастівському вокзалі, а дівиця як ударить з репродуктора басом-профундо.., — так волосся на голові дротом і стає (Ф. Маківчук); — Густа балка [Кучерява] і чималенька балка. Ох, і вовка там! Як завиють,— волосся дротом! (Остап Вишня).

во́лос (воло́сся) ди́бом (ду́бом, ду́ба) стає́ / став (ста́ло) у кого, рідко кому. Кого-небудь охоплює великий страх, гнів, подив і т. ін. Ми часто забуваємо про дуже важливі речі, не бачимо їх, і потім, коли вони нагадують про себе, у нас волосся стає дибом: куди ж ми досі дивилися? (О. Довженко); Все волосся у пані Іванни стає дубом (О. Кобилянська); Волосся на голові дибом стало, а уста страшно та грізно кривилися (Панас Мирний); А ось Іван Рило має одну таку прикмету, що вам волос дубом стане, слухаючи про неї (Л. Мартович); “Все, що налипло на йому [велеті], одразу стане руба”... Хлоп’я спинилось. Нам обом волосся стало дуба (Леся Українка). воло́сся сторч ста́ло. Вони дивились через труп синички на свого капітана з такою ненавистю, що волосся б стало сторч у найхоробрішої людини (О. Довженко); Та й розповів мені таке, що аж волосся сторч стало (Ю. Збанацький). воло́сся дро́том [стає́]. Сидиш часом на фастівському вокзалі, а дівиця як ударить з репродуктора басом-профундо.., — так волосся на голові дротом і стає (Ф. Маківчук); — Густа балка [Кучерява] і чималенька балка. Ох, і вовка там! Як завиють,— волосся дротом! (Остап Вишня).

во́лос (воло́сся) ди́бом (ду́бом, ду́ба) стає́ / став (ста́ло) у кого, рідко кому. Кого-небудь охоплює великий страх, гнів, подив і т. ін. Ми часто забуваємо про дуже важливі речі, не бачимо їх, і потім, коли вони нагадують про себе, у нас волосся стає дибом: куди ж ми досі дивилися? (О. Довженко); Все волосся у пані Іванни стає дубом (О. Кобилянська); Волосся на голові дибом стало, а уста страшно та грізно кривилися (Панас Мирний); А ось Іван Рило має одну таку прикмету, що вам волос дубом стане, слухаючи про неї (Л. Мартович); “Все, що налипло на йому [велеті], одразу стане руба”... Хлоп’я спинилось. Нам обом волосся стало дуба (Леся Українка). воло́сся сторч ста́ло. Вони дивились через труп синички на свого капітана з такою ненавистю, що волосся б стало сторч у найхоробрішої людини (О. Довженко); Та й розповів мені таке, що аж волосся сторч стало (Ю. Збанацький). воло́сся дро́том [стає́]. Сидиш часом на фастівському вокзалі, а дівиця як ударить з репродуктора басом-профундо.., — так волосся на голові дротом і стає (Ф. Маківчук); — Густа балка [Кучерява] і чималенька балка. Ох, і вовка там! Як завиють,— волосся дротом! (Остап Вишня).

во́лос (воло́сся) ди́бом (ду́бом, ду́ба) стає́ / став (ста́ло) у кого, рідко кому. Кого-небудь охоплює великий страх, гнів, подив і т. ін. Ми часто забуваємо про дуже важливі речі, не бачимо їх, і потім, коли вони нагадують про себе, у нас волосся стає дибом: куди ж ми досі дивилися? (О. Довженко); Все волосся у пані Іванни стає дубом (О. Кобилянська); Волосся на голові дибом стало, а уста страшно та грізно кривилися (Панас Мирний); А ось Іван Рило має одну таку прикмету, що вам волос дубом стане, слухаючи про неї (Л. Мартович); “Все, що налипло на йому [велеті], одразу стане руба”... Хлоп’я спинилось. Нам обом волосся стало дуба (Леся Українка). воло́сся сторч ста́ло. Вони дивились через труп синички на свого капітана з такою ненавистю, що волосся б стало сторч у найхоробрішої людини (О. Довженко); Та й розповів мені таке, що аж волосся сторч стало (Ю. Збанацький). воло́сся дро́том [стає́]. Сидиш часом на фастівському вокзалі, а дівиця як ударить з репродуктора басом-профундо.., — так волосся на голові дротом і стає (Ф. Маківчук); — Густа балка [Кучерява] і чималенька балка. Ох, і вовка там! Як завиють,— волосся дротом! (Остап Вишня).