-1-
множинний іменник

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний   ди́би
родовий   диб
давальний   ди́бам
знахідний   ди́би
орудний   ди́бами
місцевий   на/у ди́бах
кличний   ди́би

Словник синонімів

ДИ́БИ (дві довгі жердини з набитими приступками, на яких ходять), ХОДУ́ЛІ, ХІ́ДЛІдіал.,ХІДЛЯКИ́діал.Він, обіп’явшись білим простирадлом та ставши на сукуваті диби-ходулі, ішов по садках полохати закоханих (О. Гончар); Паничі учаться на хідлях ходити (Словник Б. Грінченка).
КОЛОДКИ́[КОЛО́ДКАрідше] (масивні дерев’яні пристрої, які надівали колись на ноги, руки й шию в’язня), КОЛО́ДИ[КОЛО́ДАрідше], ДИ́БИ[ДИ́БАрідше] (на руки або ноги). Він згадав, як призначених в рекрути в’язали, брали в колодки, щоб вони не втекли і не наклали на себе рук, доки не поголять їм чуби (М. Коцюбинський); Забили прадіда в колоду й кинули в монастирську тюрму (В. Кучер); Нещасливих міщан пороздягали, пов’язали їм руки, забили ноги в диби (І. Нечуй-Левицький).