ХОДИ́ТИ (переміщатися, ступаючи ногами; змінювати місце в просторі, перев. в різних напрямках протягом певного часу), ХОДЖА́ТИдіал.; ПОХОДЖА́ТИ, ПРОХОДЖА́ТИрозм.,ПРОХОДЖА́ТИСЯрозм.,ПРОХО́ДЖУВАТИСЯрозм.,ПРОХО́ДИТИСЯрозм.,ФЛАНІ́РУВАТИзаст., розм. (спокійно, повільно, туди і назад); ДИ́БАТИрозм.,ДИБУЛЯ́ТИрозм. (важко або невміло переставляючи ноги),ЧО́ВГАТИ (мало піднімаючи ноги, утворювати шурхіт). - Док.: походи́ти, пройти́ся, проходи́тися. Тільки один Чіпка не лягає:ходить, нудиться, карається ... З хати надвір; знадвору в хату (Панас Мирний); Олеся походжала по світлиці з паничами й жартувала (І. Нечуй-Левицький); Тим-то я такий веселий І без палиці ходжаю (В. Самійленко); - Спи, спи, - вичитувала Явдоха, човгаючи по хаті (Григорій Тютюнник).