диба 3 значень

-1-
іменник жіночого роду
(знаряддя катувань)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ди́ба ди́би
родовий ди́би диб
давальний ди́бі ди́бам
знахідний ди́бу ди́би
орудний ди́бою ди́бами
місцевий на/у ди́бі на/у ди́бах
кличний ди́бо* ди́би*

Словник синонімів

КОЛОДКИ́[КОЛО́ДКАрідше] (масивні дерев’яні пристрої, які надівали колись на ноги, руки й шию в’язня), КОЛО́ДИ[КОЛО́ДАрідше], ДИ́БИ[ДИ́БАрідше] (на руки або ноги). Він згадав, як призначених в рекрути в’язали, брали в колодки, щоб вони не втекли і не наклали на себе рук, доки не поголять їм чуби (М. Коцюбинський); Забили прадіда в колоду й кинули в монастирську тюрму (В. Кучер); Нещасливих міщан пороздягали, пов’язали їм руки, забили ноги в диби (І. Нечуй-Левицький).
-2-
іменник жіночого роду
(одна з двох жердин з набитими на них приступками, на які стають і ходять, переставляючи жердини) [частіше вживається у множині]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ди́ба ди́би
родовий ди́би диб
давальний ди́бі ди́бам
знахідний ди́бу ди́би
орудний ди́бою ди́бами
місцевий на/у ди́бі на/у ди́бах
кличний ди́бо* ди́би*

Словник синонімів

КОЛОДКИ́[КОЛО́ДКАрідше] (масивні дерев’яні пристрої, які надівали колись на ноги, руки й шию в’язня), КОЛО́ДИ[КОЛО́ДАрідше], ДИ́БИ[ДИ́БАрідше] (на руки або ноги). Він згадав, як призначених в рекрути в’язали, брали в колодки, щоб вони не втекли і не наклали на себе рук, доки не поголять їм чуби (М. Коцюбинський); Забили прадіда в колоду й кинули в монастирську тюрму (В. Кучер); Нещасливих міщан пороздягали, пов’язали їм руки, забили ноги в диби (І. Нечуй-Левицький).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ди́ба ди́би
родовий ди́би диб
давальний ди́бі ди́бам
знахідний ди́бу ди́би
орудний ди́бою ди́бами
місцевий на/у ди́бі на/у ди́бах
кличний ди́бо* ди́би*

Словник фразеологізмів

хоч на ди́бу, зі сл. гото́вий. На будь-які випробування, неприємності; на все. Заради своєї Ліни батько готовий хоч на дибу, нічого для неї не шкодує (О. Гончар).

-3-
прислівник
(дибом) незмінювана словникова одиниця

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ди́ба ди́би
родовий ди́би диб
давальний ди́бі ди́бам
знахідний ди́бу ди́би
орудний ди́бою ди́бами
місцевий на/у ди́бі на/у ди́бах
кличний ди́бо* ди́би*

Словник синонімів

КОЛОДКИ́[КОЛО́ДКАрідше] (масивні дерев’яні пристрої, які надівали колись на ноги, руки й шию в’язня), КОЛО́ДИ[КОЛО́ДАрідше], ДИ́БИ[ДИ́БАрідше] (на руки або ноги). Він згадав, як призначених в рекрути в’язали, брали в колодки, щоб вони не втекли і не наклали на себе рук, доки не поголять їм чуби (М. Коцюбинський); Забили прадіда в колоду й кинули в монастирську тюрму (В. Кучер); Нещасливих міщан пороздягали, пов’язали їм руки, забили ноги в диби (І. Нечуй-Левицький).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ди́ба ди́би
родовий ди́би диб
давальний ди́бі ди́бам
знахідний ди́бу ди́би
орудний ди́бою ди́бами
місцевий на/у ди́бі на/у ди́бах
кличний ди́бо* ди́би*

Словник фразеологізмів

хоч на ди́бу, зі сл. гото́вий. На будь-які випробування, неприємності; на все. Заради своєї Ліни батько готовий хоч на дибу, нічого для неї не шкодує (О. Гончар).

Словник синонімів

СТОРЧ (у стоячому, вертикальному положенні), СТОРЧАКА́, НА́СТОРЧ, НА́ВСТОРЧ, СТІ́ЙМА[СТО́ЙМА], СТАВМАрозм., СТОРЧМА́розм., СТОРЧАКО́Мрозм.,СТО́РЧКИрозм.,СТОРЦЕ́М[СТОРЦО́М]діал.;ДИ́БОМ, ДИ́БКИ, ДИ́БА, НАВДИ́БКИрозм., ЦА́ПАрозм.,ЦА́ПКИрозм.,ЦАПКО́Мрозм. (перев. про тварин - на задні ноги, піднімаючи передні). Роман поставив усі три книжки на столі сторч.., мабуть, задля того, щоб їх було видніше (І. Нечуй-Левицький); Витягали [опришки] цілий сухар [дерево] з корінням, ставили сторчака на камінь, чекали ночі й запалювали (Г. Хоткевич); Перед самим проходом стояв насторч величезний кам’яний стовп (І. Франко); А грубка яка! Дрова стойма горять (А. Тесленко); Мати ставила сторчма снопи біля мене, затуляла мою голову від сонця (В. Минко); Кінь змилений став цапа (А. Головко); Улянка часто спостерігала, як два величезних жуки люто билися рогами, ставали цапки і, нарешті, не витримавши, падали на землю (О. Донченко). - Пор. вертика́льно.