-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив дзю́ба́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   дзю́ба́ймо
2 особа дзю́ба́й дзю́ба́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа дзю́ба́тиму дзю́ба́тимемо, дзю́ба́тимем
2 особа дзю́ба́тимеш дзю́ба́тимете
3 особа дзю́ба́тиме дзю́ба́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа дзю́ба́ю дзю́ба́ємо, дзю́ба́єм
2 особа дзю́ба́єш дзю́ба́єте
3 особа дзю́ба́є дзю́ба́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
дзю́ба́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. дзю́ба́в дзю́ба́ли
жін. р. дзю́ба́ла
сер. р. дзю́ба́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
дзю́ба́вши

Словник синонімів

ДОВБА́ТИ[ДОВБТИ́рідше] (ударяючи твердим предметом, порушувати цілісність чогось), РОЗДО́ВБУВАТИ, ДЛУ́БАТИрозм., ДОЛУБА́ТИзаст., ДЗЮ́БА́ТИдіал.;ПРОДО́ВБУВАТИ (отвір, дірку); ВИДО́ВБУВАТИ (заглибину, ямку). - Док.: довбну́ти, продовба́ти[продовбти́], роздовба́ти[роздовбти́діал.], продлу́бати, дзю́бну́ти, ви́довбати. Земля була мерзла, кам’яниста, довелося довбати її ломом, кетменями, а іноді й рубати сокирами (З. Тулуб); Крізь півморок шахти душний, Не жалівши сили рук, Довбемо граніт бездушний (П. Грабовський); Бурхливу, непокірну ріку.. заковували в перегати, роздовбували її дно (Я. Баш); Попросила [Орися] не колупати ножиками столів.., не длубати кору на деревах (Л. Юхвід); Чую, що коли дзюбну ще раз порядно у дно ями, то готова відразу кип’ячка бухнути (І. Франко); Крапель падіння продовбує камінь (переклад М. Зерова); У вузькому окопчику, що його вони видовбали і викопали за ніч, було тісно (В. Кучер).
КЛЮВА́ТИ (про птахів - їсти, хапаючи щось дзьобом, бити дзьобом), ДЗЬО́БА́ТИ[ДЗЮ́БА́ТИрідше], ДОВБА́ТИ[ДОВБТИ́], КЛЮ́КАТИрозм.; ПИ́ТИ (їсти молоде зерно); ЦЮ́КАТИ, ЦЮ́КАТИСЯрозм. (бити дзьобом); ЩИПА́ТИ (шкіру тіла). - Док.: клю́нути, дзьо́бну́ти[дзю́бну́ти], подзьо́ба́ти[подзю́ба́ти], довбну́ти, клю́кнути, цю́кнути, щипну́ти. У хаті ходили кури й щось клювали на долівці (О. Донченко); Кури дзьобали землю, як консервну банку (Григорій Тютюнник); Мундир із залізним хрестом мої партизани надягли на опудало в городі, щоб ґави не довбали огірків (Ю. Яновський); Горобці цілими хмарами сідають на соняшники і п’ють насіння (О. Копиленко); Миколка.. годував голубів. Вони весело кружляли навколо нього, бадьоро цюкали носиками в землю (Ю. Збанацький); Боляче цюкалася клята квочка... (Остап Вишня); Населення, коли не рахувати курей, гусака, якого я навчив щипати посесора.., складалося іще з чотирьох осіб (В. Еллан).