-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив дзо́ркнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа дзо́ркне дзо́ркнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. дзо́ркнув дзо́ркнули
жін.р. дзо́ркнула
сер.р. дзо́ркнуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
дзо́ркнувши

Словник синонімів

БРЯ́ЗНУТИ (задзвеніти з брязкотом), БРЯ́КНУТИ, ДЗВЯ́КНУТИ, ДЗО́РКНУТИзах.Проценко примітив, що двері причинилися не так, як причиняються за в’язнем, - не грюкнув засув, не брязнули ключі (Д. Бедзик); Трамвай брякнув дзвоником, заскреготів колесами й покотився далі (Л. Дмитерко); Хтось гейкає, замукав у темряві віл - мабуть, напувати вигнали. Лунко дзвякнуло - тешуть сокири (А. Головко). - Пор. бряжча́ти.