-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив дзо́ркати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   дзо́ркаймо
2 особа дзо́ркай дзо́ркайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа дзо́ркатиму дзо́ркатимемо, дзо́ркатимем
2 особа дзо́ркатимеш дзо́ркатимете
3 особа дзо́ркатиме дзо́ркатимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа дзо́ркаю дзо́ркаємо, дзо́ркаєм
2 особа дзо́ркаєш дзо́ркаєте
3 особа дзо́ркає дзо́ркають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
дзо́ркаючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. дзо́ркав дзо́ркали
жін. р. дзо́ркала
сер. р. дзо́ркало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
дзо́ркавши

Словник синонімів

БРЯЖЧА́ТИ (про металеві, скляні і под. предмети - утворювати при ударах дзвінкі й сильні, різкі, але короткі звуки; викликати такі звуки, ударяючи по металевих і под. предметах або трусячи ними); БРЯ́ЗКАТИ, ВИБРЯ́ЗКУВАТИпідсил.,БРЯЗКОТА́ТИ[БРЯЗКОТІ́ТИ]підсил.розм. (час від часу або уривчасто); БРИНЬЧА́ТИрозм. (про слабший звук); ДЗВЯ́КАТИ, ДЗО́РКАТИзах. (про дзвінкіший, різкіший звук). У контору Григір ніколи не приходив із пустими кишенями; в них завжди щось бряжчало і подзенькувало: або гайки, знайдені десь на подвір’ї, або гвіздки, або якісь іржаві старі ключі (Григорій Тютюнник); Зло брехав у дворі вовкодав, борсався, бряжчав ланцюгом (Н. Рибак); За стіною, де була заводська їдальня, брязкали, миючи посуд, чулися різкі, стомлені голоси жінок... (Є. Гуцало); Грім гоготав на увесь світ, качались стіни хати, оселя лущала, і брязкотіли шибки у вікнах (Панас Мирний); Бриньчали металеві крила вітродвигуна, десь у лісі буксувала машина (В. Москалець); Глухо гупали десь молоти, дзвякало залізо, кричали люди (П. Колесник); - Зараз, зараз відчиню, - з полегкістю говорить учитель, дзвякає засовами (М. Стельмах); Пляшка дзоркала об синю порцію стільки разів, скільки Семениха частувала гостей (М. Черемшина). - Пор. 1. бря́знути, 1. деренча́ти, дзе́нькати.