дзенькотливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний дзенькотли́вий дзенькотли́ва дзенькотли́ве дзенькотли́ві
родовий дзенькотли́вого дзенькотли́вої дзенькотли́вого дзенькотли́вих
давальний дзенькотли́вому дзенькотли́вій дзенькотли́вому дзенькотли́вим
знахідний дзенькотли́вий, дзенькотли́вого дзенькотли́ву дзенькотли́ве дзенькотли́ві, дзенькотли́вих
орудний дзенькотли́вим дзенькотли́вою дзенькотли́вим дзенькотли́вими
місцевий на/у дзенькотли́вому, дзенькотли́вім на/у дзенькотли́вій на/у дзенькотли́вому, дзенькотли́вім на/у дзенькотли́вих