дзенкотливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний дзенкотли́вий дзенкотли́ва дзенкотли́ве дзенкотли́ві
родовий дзенкотли́вого дзенкотли́вої дзенкотли́вого дзенкотли́вих
давальний дзенкотли́вому дзенкотли́вій дзенкотли́вому дзенкотли́вим
знахідний дзенкотли́вий, дзенкотли́вого дзенкотли́ву дзенкотли́ве дзенкотли́ві, дзенкотли́вих
орудний дзенкотли́вим дзенкотли́вою дзенкотли́вим дзенкотли́вими
місцевий на/у дзенкотли́вому, дзенкотли́вім на/у дзенкотли́вій на/у дзенкотли́вому, дзенкотли́вім на/у дзенкотли́вих