дзвін 2 значень

-1-
іменник чоловічого роду
(річ)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний дзвін дзво́ни
родовий дзво́на дзво́нів
давальний дзво́ну, дзво́нові дзво́нам
знахідний дзвін дзво́ни
орудний дзво́ном дзво́нами
місцевий на/у дзво́ні на/у дзво́нах
кличний дзво́не* дзво́ни*

Словник синонімів

ДЗВІН (ударний, часто сигнальний підвісний інструмент з бронзи чи сталі); РИ́НДА (на судні). Глухо гудів соборний дзвін (М. Коцюбинський); - Вдаримо в ринду! - підхопив Іван. - Всі кораблі почують... Ринда склянки вибиває!.. (В. Кучер).

Словник фразеологізмів

як дзвін. Дуже міцний, надійний. Вже один корівник стоїть такий! Як дзвін! Ми коли вимурували його, то спершу випробували на міць (О. Гончар).

-2-
іменник чоловічого роду
(звук)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний дзвін дзво́ни
родовий дзво́на дзво́нів
давальний дзво́ну, дзво́нові дзво́нам
знахідний дзвін дзво́ни
орудний дзво́ном дзво́нами
місцевий на/у дзво́ні на/у дзво́нах
кличний дзво́не* дзво́ни*

Словник синонімів

ДЗВІН (ударний, часто сигнальний підвісний інструмент з бронзи чи сталі); РИ́НДА (на судні). Глухо гудів соборний дзвін (М. Коцюбинський); - Вдаримо в ринду! - підхопив Іван. - Всі кораблі почують... Ринда склянки вибиває!.. (В. Кучер).

Словник фразеологізмів

як дзвін. Дуже міцний, надійний. Вже один корівник стоїть такий! Як дзвін! Ми коли вимурували його, то спершу випробували на міць (О. Гончар).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний дзвін дзво́ни
родовий дзво́ну дзво́нів
давальний дзво́ну, дзво́нові дзво́нам
знахідний дзвін дзво́ни
орудний дзво́ном дзво́нами
місцевий на/у дзво́ні на/у дзво́нах
кличний дзво́не* дзво́ни*