дзвонитися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив дзвони́тися, дзвони́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа дзвони́тиметься дзвони́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа дзвони́ться дзвоня́ться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
дзвонячи́сь*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. дзвони́вся, дзвони́всь дзвони́лися, дзвони́лись
жін. р. дзвони́лася, дзвони́лась
сер. р. дзвони́лося, дзвони́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
дзвони́вшись