дзвоникуватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний дзвоникува́тий дзвоникува́та дзвоникува́те дзвоникува́ті
родовий дзвоникува́того дзвоникува́тої дзвоникува́того дзвоникува́тих
давальний дзвоникува́тому дзвоникува́тій дзвоникува́тому дзвоникува́тим
знахідний дзвоникува́тий дзвоникува́ту дзвоникува́те дзвоникува́ті
орудний дзвоникува́тим дзвоникува́тою дзвоникува́тим дзвоникува́тими
місцевий на/у дзвоникува́тому, дзвоникува́тім на/у дзвоникува́тій на/у дзвоникува́тому, дзвоникува́тім на/у дзвоникува́тих