-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив дзве́нькати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   дзве́нькаймо
2 особа дзве́нькай дзве́нькайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа дзве́нькатиму дзве́нькатимемо, дзве́нькатимем
2 особа дзве́нькатимеш дзве́нькатимете
3 особа дзве́нькатиме дзве́нькатимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа дзве́нькаю дзве́нькаємо, дзве́нькаєм
2 особа дзве́нькаєш дзве́нькаєте
3 особа дзве́нькає дзве́нькають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
дзве́нькаючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. дзве́нькав дзве́нькали
жін. р. дзве́нькала
сер. р. дзве́нькало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
дзве́нькавши

Словник синонімів

ДЗЕ́НЬКАТИ (видавати короткі дзвінкі звуки при ударах, струсі; викликати такі звуки ударами по склу, металу і т. ін.), ДЗВЯ́КАТИ, БРЕ́НЬКАТИ[БРИ́НЬКАТИ], ДЗЕЛЕ́НЬКАТИ, ДЗЕНЬКОТІ́ТИ[ДЗЕНЬКОТА́ТИ]підсил.,БРЕНЬКОТІ́ТИ[БРЕНЬКОТА́ТИ]підсил.,ДЗЕЛЕНЬКОТІ́ТИ[ДЗЕЛЕНЬКОТА́ТИ]підсил.,ДРЕ́НЬКАТИ розм., ДЗВЕ́НЬКАТИрозм.,ДЗВЕНЬКОТІ́ТИпідсил. розм.,ЦЕ́НЬКАТИрозм. - Док.: дзе́нькнути, дзвя́кнути, бре́нькнути[бри́нькнути], дзеле́нькнути, дре́нькнути, дзве́нькнути, це́нькнути. Дзенькають клепані коси (П. Воронько); Ніна.. відійшла до шафи, дзенькаючи посудом (С. Журахович); Над ким ті сурми плакали? Чого тарілки дзвякали? (П. Тичина); Раптом бренькає раз і другий струна (Ю. Яновський); Коротко й тривожно дзеленькнув дзвінок (А. Дімаров); Цап на цимбалах паличками І брязкотить, і дзенькотить (Л. Глібов); По левадах бренькотіли коси (І. Франко); Двері дрижали, а вікна дзеленькотіли, неначе від бурі (Лесь Мартович); Стара шастала по хаті, стогнала, дренькала якимись посудинами (І. Франко); Десь за стіною дзвенькнув дзвінок (С. Чорнобривець); Поміж жовті смуги ліхтарень і.. шиб дзвенькотять дзвіночки (Ірина Вільде); Тінь-тінь-тінь-тінь - ценькають ножички, блискає голка (І. Франко). - Пор. бряжча́ти.