джин 2 значення

-1-
іменник чоловічого роду, істота
(добрий чи злий дух) [араб.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний джин джи́ни
родовий джи́на джи́нів
давальний джи́нові, джи́ну джи́нам
знахідний джи́на джи́нів
орудний джи́ном джи́нами
місцевий на/у джи́нові, джи́ні на/у джи́нах
кличний джи́не джи́ни

Словник синонімів

ДУХ (добра або зла безплотна надприродна істота); ДЕ́МОН (перев. злий); ДЖИН (в арабській та іранській міфології); ЕЛЬФпоет. (із старогерманської міфології); ГЕ́НІЙ (перев. покровитель людини в її справах). Майже над кождими воротами на жердці висіла прибита якась хижа птиця: то сова, то сорока,.. се були знаки духів - опікунів дому (І. Франко); Печальний демон, дух вигнання, літав над обрієм земним (переклад В. Сосюри); Працівник спецслужби зник за кущами китайської троянди, наче джин у глекові факіра (Є. Гуцало); Ви цариця прозорих, як марево, фей, Ви Моргана прекрасна; А я ельф, білий ельф, я мов усміх лілей (М. Вороний); Хто вмирав тоді, не відав страху, .. Геній стиха цілував бідаху, І гасив свій факел неборак (П. Куліш).
-2-
іменник чоловічого роду
(горілка)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний джин джи́ни
родовий джи́на джи́нів
давальний джи́нові, джи́ну джи́нам
знахідний джи́на джи́нів
орудний джи́ном джи́нами
місцевий на/у джи́нові, джи́ні на/у джи́нах
кличний джи́не джи́ни

Словник синонімів

ДУХ (добра або зла безплотна надприродна істота); ДЕ́МОН (перев. злий); ДЖИН (в арабській та іранській міфології); ЕЛЬФпоет. (із старогерманської міфології); ГЕ́НІЙ (перев. покровитель людини в її справах). Майже над кождими воротами на жердці висіла прибита якась хижа птиця: то сова, то сорока,.. се були знаки духів - опікунів дому (І. Франко); Печальний демон, дух вигнання, літав над обрієм земним (переклад В. Сосюри); Працівник спецслужби зник за кущами китайської троянди, наче джин у глекові факіра (Є. Гуцало); Ви цариця прозорих, як марево, фей, Ви Моргана прекрасна; А я ельф, білий ельф, я мов усміх лілей (М. Вороний); Хто вмирав тоді, не відав страху, .. Геній стиха цілував бідаху, І гасив свій факел неборак (П. Куліш).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний джин  
родовий джи́ну  
давальний джи́ну, джи́нові  
знахідний джин  
орудний джи́ном  
місцевий на/у джи́ні, по джи́ну  
кличний джи́не*