джерело 2 значень

-1-
іменник середнього роду
(населений пункт в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Дже́рело  
родовий Дже́рела  
давальний Дже́релу  
знахідний Дже́рело  
орудний Дже́релом  
місцевий на/у Дже́релі, по Дже́релу  
кличний Дже́рело*  
-2-
іменник середнього роду
* Але: два, три, чотири джерела́

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Дже́рело  
родовий Дже́рела  
давальний Дже́релу  
знахідний Дже́рело  
орудний Дже́релом  
місцевий на/у Дже́релі, по Дже́релу  
кличний Дже́рело*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний джерело́ джере́ла
родовий джерела́ джере́л
давальний джерелу́ джере́лам
знахідний джерело́ джере́ла
орудний джерело́м джере́лами
місцевий на/у джерелі́ на/у джере́лах
кличний джерело́* джере́ла*

Словник синонімів

ДЖЕРЕЛО́ (потік води, що утворюється внаслідок виходу підземних вод на поверхню землі), КЛЮЧрідше,КРИНИ́ЧКА, КРИНИ́ЦЯрідше,КЕРНИ́ЦЯ[КИРНИ́ЦЯ]діал., КРИНИЧОВИ́НАдіал.,ЧУРдіал.,ЧУ́РКАЛОдіал., НОРА́діал.,ЖИВЕ́ЦЬдіал.З-під коріння липи било джерело погожої води (І. Франко); Ключ прозоро б’є з-під косогору, І рине, і дробиться по піску (М. Рильський); Під скелею блищала у кам’яному жолобку криничка (І. Нечуй-Левицький); Між коренем пробилася Глибока криниця; Дзюрчить з неї.. Холодна водиця (Я. Щоголів); Липина і горобина, і дуб кучерявий поспліталися вітами зеленими над холодною криничовиною (Марко Вовчок); Коло неї чур Студеної води, як срібнесенький шнур (Ю. Федькович); Олекса пішов шукати чуркала, щоб обмити [рану] (Г. Хоткевич); В норах вода чистесенька, В цю я ся дивила (Ю. Федькович).
ДЖЕРЕЛО́ (те, що дає початок чомусь, звідки постає, на чому ґрунтується щось), ОСНО́ВА, ПОЧА́ТКИ, ОСЕРЕ́ДОКрідше,ЗА́РОДОКрідше,НАЧА́ЛО[НАЧА́ЛА]книжн.Професіональні поети, навіть такі новатори, як Маяковський та Тичина, широко черпають із джерел традицій (М. Рильський); Микола Костомаров у своїй праці про слов’янську міфологію висловлює здогад, що Лада символізувала собою природу, життєву основу (О. Воропай); Приїздив [чернець] в палац, щоб наглядати за вченням молодого княжати, і сам виясняв Єремії початки православної віри (І. Нечуй-Левицький); Ся пісня.. уводить нас в осередок бажань та симпатій тодішніх освічених русинів (І. Франко); Колись зібрались дикуни на лови чи зійшлись Нежданим ворогам рішучу одсіч дати: Держави зародку повинні ми шукати У цьому (переклад М. Рильського); Слово наше рідне! Ти сьогодні зазвучало як початок, як начало (П. Тичина).

Словник фразеологізмів

би́́ти ключе́́м (джерело́́м, фонта́́ном і т. ін). 1. Виявлятися на всю силу, великою мірою. Дійсно був красень [опришок]. Сила тремтючим потоком переливалася в жилах, била ключем (Г. Хоткевич); Музична стихія .. чаклунського слова Тичини била ключем з усього, до чого б не доторкалася його увага (Т. Масенко); Скрізь на рідній землі б’є джерелом творча енергія народних мас (З газети); Кінотеатрів тут два, Поліклініка є… Магазинів усяких багато. Фонтаном життя у Мальованім б’є У будень і в свято (С. Воскрекасенко).

2. Здійснюватися, відбуватися і т. ін. дуже енергійно, інтенсивно. Знову гора обізвалась, загула: з губернії приїхав будівничий, ціла артіль.., брязкіт сокир,— робота ключем б’є! (Панас Мирний).