-1-
займенник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний де́який де́яка де́яке де́які
родовий де́якого де́якої де́якого де́яких
давальний де́якому де́якій де́якому де́яким
знахідний де́який, де́якого де́яку де́яке де́які, де́яких
орудний де́яким де́якою де́яким де́якими
місцевий на/у де́якому, де́якім на/у де́якій на/у де́якому, де́якім на/у де́яких

Словник синонімів

ОКРЕ́МИЙ (один із ряду однорідних предметів, явищ і т. ін.; один із багатьох), ПООДИНО́КИЙ, ДЕ́ЯКИЙ, ОДИНО́КИЙ, ОДИНИ́ЧНИЙ, РОЗ’Є́ДНАНИЙрідше,НА́РІЗНИЙрідко, ПОРІ́ЗНЕНИЙрідко.От вони тут, чути їх голоси й окремі слова (Г. Хоткевич); З двору.. залітали, наче заблукавши, поодинокі сніжинки (О. Гуреїв); З села доносилися одинокі викрики жінок (Панас Мирний); Фруктові дерева різних сортів та ягідні кущі представлені були в садку не сортовими масивами, а лише одиничними сортовими екземплярами (Ю. Смолич); За ним.. полетіли драгуни, а на майдані залишились роз’єднані люди (М. Стельмах); Серед нарізних покликів молдуван співучий голос пана писаря бере гору над затихаючою бурею (М. Коцюбинський); Чутно.. несміливий голос, що співає уривчасто, спиняючись, немов пригадуючи порізнені слова і мелодію пісні (Леся Українка).
ПООДИНО́КІ (не всі з-поміж інших, узяті вибірково), ПООДИ́НЧІ, ОКРЕ́МІ, ДЕ́ЯКІ, ОДИНИ́ЦІ, ОСІБНІ. На всіх великих і малих станціях поїзд наш "розгублює" поодиноких своїх мешканців, набирає нових (Т. Масенко); Поодинчі долі, хоч які бувають промовисті, звичайно ніколи нічого не навчають (О. Забужко); В голові [Параскіци] блискавкою промайнув цілий ряд згадок, окремих фактів з останнього часу, незрозумілих досі (М. Коцюбинський); Деякі дисципліни я зовсім не вчив; навпаки, інші, що подобались мені, наприклад, фізика, викладались на іншому факультеті (О. Довженко); Єдиний, по суті, вияв народного світогляду - художня, поетична народна творчість. Практичне використання її творцями-одиницями сягає в глибочінь віків (М. Рильський); Перебираємо в пам’яті фільми останніх років, і лише деякі можуть прислужитися нашим внукам, та й то показом якихось окремих, часом навіть осібних рис нашого життя (з газети).
ЯКИ́ЙСЬзайм. неознач. (невідомо який), КОТРИ́ЙСЬ, ОДИ́Н, ХТО́ЗНА-ЯКИ́Йрозм., КА́ЗНА-ЯКИ́Й розм. рідше; ДЕ́ЯКИЙ, ПЕ́ВНИЙ, ДЕ́КОТРИЙ (точно не визначений). Якийсь чоловік віз снопи з поля (І. Нечуй-Левицький); Коли мандрували козаки на Січ, то завертали сюди, щоб запастися списами. Отоді, може, котрийсь козак і зачепився тут за якусь, поклавши початок династії (О. Гончар); Раїса чула часом у серці певну ніжність, якесь материне почуття до цього знівеченого життя (М. Коцюбинський); Їхала.. одна скупа пані й везла з собою усі свої скарби великі (Марко Вовчок); Цей дріт приносить телеграми хтозна з якої далини (М. Рильський); В її клункові були коралі та деяка одежина (М. Коцюбинський); Полк мав просуватися вперед загонами і.., можливо, діяти певний час децентралізовано (О. Гончар); - Я примітив, що декотрі дами міняють убрання по два й по три рази на день... (І. Нечуй-Левицький).

Словник фразеологізмів

до пе́вної (яко́їсь, де́якої і т. ін.) мі́ри. Частково, трохи, все-таки і т. ін.— Ну, ви, прапорщику, теж, до певної міри, військова людина (А. Головко); Відай парадокс: “чим гірше, тим ліпше” має до певної міри свою рацію (Леся Українка); — Можливо, до певної міри, Володько, ти й маєш рацію! — погодився Брянський (О. Гончар); Він [літератор] береже “спадщину” не як “архіваріус”: для нього в ній цінні ті риси, які до певної міри зв’язують її з новим часом, з нашою епохою (З журналу).

у тій чи і́ншій (де́якій, пе́вній і т. ін.) мі́рі. Частково, трохи, все-таки тощо. Записував.. все, що йому було відомо про тих людей, яких він в тій чи іншій мірі вважав підозрілими (Григорій Тютюнник); Писалося ж це в ім’я доброго звичаю і з поваги до свого роду, а в деякій мірі на пораду артистам (О. Довженко); — Ну… служили в певній мірі — Он як! — відповів Щорс (О. Довженко); Із багатьох українських говорів за основу літературної мови ліг говір головно південнокиївський .. і тільки в малій мірі — полтавський (І. Огієнко).