-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив дефілюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   дефілю́ймо
2 особа дефілю́й дефілю́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа дефілюва́тиму дефілюва́тимемо, дефілюва́тимем
2 особа дефілюва́тимеш дефілюва́тимете
3 особа дефілюва́тиме дефілюва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа дефілю́ю дефілю́ємо, дефілю́єм
2 особа дефілю́єш дефілю́єте
3 особа дефілю́є дефілю́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
дефілю́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. дефілюва́в дефілюва́ли
жін. р. дефілюва́ла
сер. р. дефілюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
дефілюва́вши

Словник синонімів

ПРОХО́ДИТИ (повз когось, щось), ПЕРЕХО́ДИТИ, ДЕФІЛЮВА́ТИ, ПАРАДУВА́ТИ (урочисто, в строю, на параді, демонстрації). - Док.: пройти́, перейти́, продефілюва́ти, пропарадува́ти. Ось проходять вони загартованим строєм (С. Голованівський); - А чи чули ви, що коло Чорного гаю розбої? Ані перейти.. тудою, чутно, ані переїхати (Марко Вовчок).