дефібрувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | дефібрува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дефібру́ймо | |
| 2 особа | дефібру́й | дефібру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дефібрува́тиму | дефібрува́тимемо, дефібрува́тимем |
| 2 особа | дефібрува́тимеш | дефібрува́тимете |
| 3 особа | дефібрува́тиме | дефібрува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дефібру́ю | дефібру́ємо, дефібру́єм |
| 2 особа | дефібру́єш | дефібру́єте |
| 3 особа | дефібру́є | дефібру́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| дефібру́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дефібрува́в | дефібрува́ли |
| жін. р. | дефібрува́ла | |
| сер. р. | дефібрува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дефібрува́вши | ||