деспотичний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний деспоти́чний деспоти́чна деспоти́чне деспоти́чні
родовий деспоти́чного деспоти́чної деспоти́чного деспоти́чних
давальний деспоти́чному деспоти́чній деспоти́чному деспоти́чним
знахідний деспоти́чний, деспоти́чного деспоти́чну деспоти́чне деспоти́чні, деспоти́чних
орудний деспоти́чним деспоти́чною деспоти́чним деспоти́чними
місцевий на/у деспоти́чному, деспоти́чнім на/у деспоти́чній на/у деспоти́чному, деспоти́чнім на/у деспоти́чних

Словник синонімів

ВЛАДОЛЮ́БНИЙ (який любить владу, нав’язує свою волю іншим), ВЛАСТОЛЮ́БНИЙкнижн., заст.;ДЕСПОТИ́ЧНИЙ (який грубо нав’язує свою волю). - Це вдало вирішено: капітаном "Бригантини" якраз таку й треба сувору особу. - Не лише сувора, а й владолюбна, - додала Ганна Осипівна (О. Гончар); Старший лісничий кланявся у пояс значно молодшому, але самовпевненому і властолюбному заготівельникові (М. Чабанівський); Головою дому була мати - Варвара Дормидонтівна, владна, навіть дещо деспотична дама (П. Козланюк).
СВАВІ́ЛЬНИЙ (який проявляє чи в якому проявляється свавілля), РОЗГНУ́ЗДАНИЙ, ДЕСПОТИ́ЧНИЙ, ТИРАНІ́ЧНИЙ. Чоловіки, вийшовши з діброви, ..дивились на той дурницький бенкет свавільної гулячої шляхти (І. Нечуй-Левицький); Ми знаємо приклади загибелі стародавніх деспотичних культур (В. Еллан); Тиранічне правління колонізаторів.