десантувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | десантува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | десанту́ймо | |
| 2 особа | десанту́й | десанту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | десантува́тиму | десантува́тимемо, десантува́тимем |
| 2 особа | десантува́тимеш | десантува́тимете |
| 3 особа | десантува́тиме | десантува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | десанту́ю | десанту́ємо, десанту́єм |
| 2 особа | десанту́єш | десанту́єте |
| 3 особа | десанту́є | десанту́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| десанту́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | десантува́в | десантува́ли |
| жін. р. | десантува́ла | |
| сер. р. | десантува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| десанто́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| десанто́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| десантува́вши | ||