ЗДИ́РНИКрозм. (той, хто вимагає або домагається чого-небудь шляхом примусу, погроз, насильства, хто оббирає, обдирає кого-небудь), ДРАПІ́ЖНИК[ДРЯПІ́ЖНИК]розм.,ДРАПІ́КА[ДРЯПІ́КА]розм.,ДРАПІ́ЖКА[ДРЯПІ́ЖКА]розм.,ДЕРІ́Йрозм.,ДЕРУ́Нрозм., ЗДИ́РЦЯдіал., ДЕРИ́ЛЮДрідко.На одному з них [полюсів] - невелика купка багатіїв і здирників, на другому - жахливі злидні, бідність (І. Цюпа); Харитоненко вдається на всякі хитрощі, щоб окрутить заробітчан. Здирщик на всю округу! (К. Гордієнко); Сельський був знаний як наклепник, фіскал і драпіжник (П. Панч); [Кукса:] От, чортів дряпіжник! (Виймає з кишені гроші). Нате вам! (М. Кропивницький); З батька рідного візьме [писар] - такий дерій (С. Васильченко); - Не один Джафар-баша був такий здирця, - урвала дівчина (З. Тулуб); - Дай цьому дерилюду синеньку, бо він такий, що здере з живого й мертвого (М. Стельмах). - Пор. експлуата́тор.

МЛИНЕ́ЦЬ (м’який коржик з рідкого тіста, спечений на сковороді);ОЛА́ДОК, ОЛА́ДКА (невеликий товстий); ДЕРУ́Н, КАРТОПЛЯ́НИК (з тертої картоплі). -.Іди, Єгоре, млинцями почастую (А. Шиян); Артем ще спав, а Остап і вмився вже, уже й "Богу" мати йому проказала - сидів біля вікна з оладком (А. Головко); Він за стіл не вміє сісти, Дерунів не хоче їсти, Помідорів, огірків І печених буряків (П. Воронько); Домна Кирилівна начистила картоплі і взялася за терку: вирішила з Христею картопляників на салі напекти (Я. Гримайло).