дернуватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний дернува́тий дернува́та дернува́те дернува́ті
родовий дернува́того дернува́тої дернува́того дернува́тих
давальний дернува́тому дернува́тій дернува́тому дернува́тим
знахідний дернува́тий дернува́ту дернува́те дернува́ті
орудний дернува́тим дернува́тою дернува́тим дернува́тими
місцевий на/у дернува́тому, дернува́тім на/у дернува́тій на/у дернува́тому, дернува́тім на/у дернува́тих