СМІ́ЛИ́ВІСТЬ, СМІ́ЛІСТЬрідше, ХОРО́БРІСТЬ, ВІДВА́ГА, ВІДВА́ЖНІСТЬ, МУ́ЖНІСТЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО, БЕЗСТРА́ШНІСТЬпідсил.,ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬпідсил.,ЗУХВА́ЛІСТЬпідсил.,ЗУХВА́ЛЬСТВОпідсил.,БЕЗУ́МСТВОпідсил.,ДЕРЗНОВЕ́ННІСТЬпідсил. уроч.; ЗВА́ГАзаст. (відвага, рішучість). Тремтячими руками зарядив дробовика - й лише тоді сміливість та відвага остаточно повернулись до нього (Є. Гуцало); [Зося:] Я зараз смілива така, я - справжній гайдамака і нічогісенько не боюсь, з твоїх грудей в мої перелилася смілість і одвага (І. Карпенко-Карий); - Бій, бій - це для нас найкращий атестат, - провадив далі Самієв. - Звичайно, хоробрість - найвища якість в людині. Принаймні я вважаю людьми тільки хоробрих (О. Гончар); - Підвестися під вогнем [артилерії] на весь зріст - це безстрашність... (О. Довженко); М’язи так і грають, як на молодому барсові, очі так і киплять парубочою відчайдушністю (Григорій Тютюнник); "Помщусь; і вас загублю, і сам пропаду!.. Однаково!" - думав я.. І вже холодна ніч не прохолодила мене, а додала тільки зваги (М. Коцюбинський).