держвиконавець 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | держвикона́вець | держвикона́вці |
| родовий | держвикона́вця | держвикона́вців |
| давальний | держвикона́вцеві, держвикона́вцю | держвикона́вцям |
| знахідний | держвикона́вця | держвикона́вців |
| орудний | держвикона́вцем | держвикона́вцями |
| місцевий | на/у держвикона́вцеві, держвикона́вці, держвикона́вцю | на/у держвикона́вцях |
| кличний | держвикона́вцю | держвикона́вці |