держатися 1

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив держа́тися, держа́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   держі́мося, держі́мось, держі́мся
2 особа держи́ся, держи́сь держі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа держа́тимуся, держа́тимусь держа́тимемося, держа́тимемось, держа́тимемся
2 особа держа́тимешся держа́тиметеся, держа́тиметесь
3 особа держа́тиметься держа́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа держу́ся, держу́сь держимо́ся, держимо́сь, держи́мся
2 особа держи́шся держите́ся, держите́сь
3 особа держи́ться держа́ться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
держачи́сь
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. держа́вся, держа́всь держа́лися, держа́лись
жін. р. держа́лася, держа́лась
сер. р. держа́лося, держа́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
держа́вшись

Словник синонімів

ГРУНТУВА́ТИСЯ (на чому - мати щось за основу), БАЗУВА́ТИСЯна чому, ОПИРА́ТИСЯна що, на чому, ТРИМА́ТИСЯна чому,ДЕРЖА́ТИСЯна чому;ВИХО́ДИТИ (з чого - мати що-небудь вихідним пунктом). [Марков:] Моя доповідь ґрунтуватиметься на свідченнях кришталево чесних людей (В. Собко); - Всі особисті стосунки базуються передусім на біологічних потребах, а потім на звичці й традиції (В. Підмогильний); Опираючись на свою філософію, Волос не переставав потихеньку скуповувати землю довкола свого хутора (П. Панч); В кінці дев’ятнадцятого і на початку двадцятого віків не можна триматись на політиці середньовіччя (М. Стельмах); - На чім держиться Запорожжя, як не на давніх, предковічних звичаях (П. Куліш); - Начальником цього будівництва призначено інженера Саїда Алі Мухтарова. З цього й мусимо виходити (І. Ле).
ДОТРИ́МУВАТИСЯчого (діяти відповідно до чогось, згідно з чимсь), ДОДЕ́РЖУВАТИСЯ, ДЕРЖА́ТИСЯ, ПРИДЕ́РЖУВАТИСЯ, ПРИЙМА́ТИСЯдіал.;ВЕСТИ́, ПРОВО́ДИТИ[ПРОВА́ДИТИ], ТРИМА́ТИ (зі сл. лінію яку, на що). - Док.: дотри́матися, доде́ржатися, приде́ржатися, ви́тримати. Вона з особливою пунктуальністю, підкреслено і прискіпливо дотримувалася своїх родинних традицій (В. Козаченко); Додержувався [Йосиф] принципу, що тільки фізична робота може вибити людині всяку дур з голови (Ірина Вільде); Малося [в селі] дві церкви, Й звичая держалися тим, Що можна було доступати повільно В одну тільки церкву жінкам (Я. Щоголів); Балабушиха, придержуючись вищого тону, не звеліла справляти сільського бучного весілля з музиками й танцями (І. Нечуй-Левицький); Громада приймається того, що пан кажуть (І. Франко); - Ось воно що, хлоп’яче діло! А ти свою лінію веди, - проговорив Канушевич (Г. Коцюба); ООН проводить лінію на оздоровлення міжнародної обстановки.
I. ПОВО́ДИТИСЯ (дотримуватися певної поведінки, діяти якимсь чином), ПОВО́ДИТИ СЕБЕ́, ТРИМА́ТИСЯ, ДЕРЖА́ТИСЯ, ЧИНИТИ, ЗАХОВУВАТИСЯдіал.; ОБХО́ДИТИСЯ, ОБЕРТА́ТИСЯзаст. (з ким-, чим-небудь певним чином, виявляючи своє ставлення до нього). - Док.: повести́ся, повести́ себе́, вчини́ти[учини́ти], захова́тися, обійти́ся, оберну́тися. З цих прикладів часом можна чудово навчитися, як не треба поводитися з людьми чи як поводити себе на всякій роботі (І. Ле); Йому подобається її манера розмовляти з людьми, з якими вона тримається аж ніби суворо, без лестощів (О. Гончар); Я держусь у цій справі нейтрально, бо інакше не вмію (Леся Українка); Він не виявив жодної мужності, прагнучи лишитися прикордонником. Навпаки, міг тепер визнати, що чинив як легкодух (П. Загребельний); - Ти б ще дякувала, що тобою не гордують, що так привітливо з тобою обходяться (Панас Мирний); З порівняннями, на мою думку, треба обережніш обертатися. Я думаю, що вони часто шкодять ліризмові твору (В. Самійленко).
ТРИМА́ТИСЯ (на якійсь опорі або за допомогою чогось), ДЕРЖА́ТИСЯ, УТРИ́МУВАТИСЯ[ВТРИ́МУВАТИСЯ], УДЕ́РЖУВАТИСЯ[ВДЕ́РЖУВАТИСЯ], ПРИТРИ́МУВАТИСЯ (злегка). - Док.: утри́матися[втри́матися], уде́ржатися[вде́ржатися], притри́матися. Крижину, на якій тримався Валерій, хутко несло (О. Ільченко); Домінік ледве держався на ногах (І. Нечуй-Левицький); Сотню разів могла Маруся злетіти з коня і лиш незрозумілим чудом якимось утримувалася в сідлі (Г. Хоткевич); Вона стояла бліда, як мрець, притримувалась рукою за вербу, щоб не впасти (Ю. Збанацький).
ТРИМА́ТИСЯ (не відступати, не здаватися, виявляти витримку в чомусь), ДЕРЖА́ТИСЯ, КРІПИ́ТИСЯ, СТОЯ́ТИ (витримуючи натиск). - Хлопці, тримайтеся, - звернувся командир до своїх бійців (А. Шиян); - Затявся пан, держімось і ми (М. Коцюбинський); Уповноважений.. звернувся до Романа: - Кріпись, козаче, отаманом будеш (П. Панч); - Матінко княгине, - тихо відповідає Оскол.. - Як можу я один супроти Візантії, хозар і печенігів стояти (С. Скляренко).

Словник фразеологізмів

держа́тися (трима́тися) [свого́] бе́рега. Дотримуватися своїх принципів, не збочувати; діяти розважливо, помірковано. — Мені здається, що Соломія з таких, що крутиться, вертиться й берега не держиться (І. Нечуй-Левицький); Усяк до чого-небудь вдався, Той робить те, другий — друге; Всяк свого берега й держався (Л. Глібов).

держа́тися (трима́тися) за спідни́цю, ірон. Не виявляти самостійності, підкорятися впливу якої-небудь жінки (про чоловіків). — Він з її волі ніяк не вийде: мов тая дитина, за спідницю держиться, зовсім свого глузду рішився (Дніпрова Чайка). держа́тися запа́ски, заст. — Ви любите держатися бабської запаски,— сміявся [Краньцовський] зо Славка. — А такі мужчини мають послух у жінок (Л. Мартович).

держа́тися (трима́тися) за спідни́цю, ірон. Не виявляти самостійності, підкорятися впливу якої-небудь жінки (про чоловіків). — Він з її волі ніяк не вийде: мов тая дитина, за спідницю держиться, зовсім свого глузду рішився (Дніпрова Чайка). держа́тися запа́ски, заст. — Ви любите держатися бабської запаски,— сміявся [Краньцовський] зо Славка. — А такі мужчини мають послух у жінок (Л. Мартович).

трима́тися (держа́тися) ку́пи. Діяти згуртовано, одностайно. Як будемо триматися купи, стовчемо панів і в ступі (М. Стельмах); Те давнє лихо не різнило людей, не розводило їх в різні сторони, не примушувало забувать своїх, навчало держатися купи (Панас Мирний); — Перша наука така, братця, що ждати треба ворога .. з-за кожного рогу .. А друга наука — держімось купи, братця: в гурті наша сила (А. Головко).

[мі́цно (тве́рдо)] трима́тися (держа́тися) на нога́х. 1. Не втрачати здатності нормально рухатися, ходити, працювати і т. ін. Ходжу я доволі добре, тримаюсь на ногах. Ноги, здається, одтухли (М. Коцюбинський); Входить Круста, його вводить раб .. Круста трохи напідпитку, але держиться ще досить твердо на ногах (Леся Українка).

2. Бути самостійним, упевненим, незалежним у своїх діях, вчинках. Хто йде вперед, той обов’язково натикається на перешкоди, і треба на ногах триматися міцно (А. Хорунжий).

трима́тися (держа́тися) на соломи́нці (на павути́нці). Перебувати в загрозливому, безнадійному становищі; бути близьким до загибелі. Ще будуть вони гризти її [землю], мов камінь, а запивати своєю ж кров’ю… Хоча гріх зараз думати про кров, коли власне життя тримається на соломинці (М. Стельмах); — Май, Онуфрію, совість! — гримнула на нього Петрівна.— Бачиш, що у чоловіка тільки сама душа залишилася і то на одній павутинці тримається (М. Стельмах).

держа́тися (трима́тися) на сві́ті. 1. чим, з чого. Мати що-небудь джерелом засобів існування. На світі держались вони з будування: то й нині стояли поверх риштування (П. Грабовський).

2. за ким, через кого. Жити, існувати завдяки підтримці кого-небудь. Уляна Гречучиха .. за Якимом .. тільки й на світі держиться (Леся Українка); — Через них [дітей], через дітську [дитячу] славу вона [мати] держиться на світі (Г. Квітка-Основ’яненко).

трима́тися (держа́тися) на соломи́нці (на павути́нці). Перебувати в загрозливому, безнадійному становищі; бути близьким до загибелі. Ще будуть вони гризти її [землю], мов камінь, а запивати своєю ж кров’ю… Хоча гріх зараз думати про кров, коли власне життя тримається на соломинці (М. Стельмах); — Май, Онуфрію, совість! — гримнула на нього Петрівна.— Бачиш, що у чоловіка тільки сама душа залишилася і то на одній павутинці тримається (М. Стельмах).

стоя́ти (трима́тися, держа́тися і т. ін.) о́сторонь від чого—кого. Не цікавитися нічим, не втручатися в щось, уникати всього. — Я не розумію, як можна стояти осторонь від активного життя, коли перед народом такі величезні прекрасні завдання! (І. Багмут); В школі Тася .. стояла осторонь громадського життя (Л. Дмитерко).

держа́тися плу́га. Займатися хліборобською працею, не покидати хліборобства. Держіться, діти, плуга, то якось будете жити на світі (М. Стельмах).

держа́тися руки́ чиєї, кого. Бути на чиємусь боці, підтримувати когось. Чіпка й собі, хоч і бачив, що мати ні в чому не винна, держався руки жінки, а за нею — й тещі (Панас Мирний).

держа́тися (трима́тися) [свого́] бе́рега. Дотримуватися своїх принципів, не збочувати; діяти розважливо, помірковано. — Мені здається, що Соломія з таких, що крутиться, вертиться й берега не держиться (І. Нечуй-Левицький); Усяк до чого-небудь вдався, Той робить те, другий — друге; Всяк свого берега й держався (Л. Глібов).

держа́ти (трима́ти) / зде́ржати сло́во. 1. Виконувати обіцяне. Петько всміхнувсь: — Одначе ти, Ониську, жартівник! Зумію я віддячити. Держати слово звик (В. Бичко); Ніяк не могла зловити сих пісень, що тепер посилаю, я ж Вам їх давно обіцяла, і хоч, може, вони Вам і не дуже потрібні, однак, слово завжди треба тримати (Леся Українка). держа́тися сло́ва. Настя положила за рік якнайчастіше навідуватися до хрещениці. Вона завжди держалася слова (Панас Мирний). здержа́ти сло́ва. Краще не обіцяти, як слова не здержати (Укр.. присл..). стри́мати сло́ва. Ти просиш приїхати до вашого виїзду, але я не можу сього зробити, бо обіцяла нашим пождати їх отут і тепер можу їх зсмутити, а може, й образити, коли не стримаю слова (Леся Українка).

2. тільки недок. держа́ти сло́во до кого, перед ким і без додатка, книжн. Виступати, виголошувати промову перед ким-небудь. Була в гурті маленька Жанна д’Арк: вона держала слово, і багато великих слів у ньому поміщалось: братерство, рівність, воля, рідний край (Леся Українка); Ледве зайшли під склепіння, і дано їм слово держати. Іліоней, найстаріший з усіх, починає лагідно (М. Зеров); // Звертатися до кого-небудь з промовою, з проханням і т. ін. Сотник Михайло Завістний зняв шапку, обернувся тихою мовою: — Панове, товариство-громадо! Дозвольте до вас слово держати! (М. Старицький).

держа́тися (трима́тися) ха́ти. Сидіти вдома, нікуди не ходити; займатися домашніми справами. Нимидора наймичка. Коли найнялася [на роботу], то нехай держиться хати (І. Нечуй-Левицький); [Химка:] Іван хати не держиться: будень прийде — зранку і до пізнього вечора на роботі; а в неділю чи в свято — з трактиру не витягнеш (Панас Мирний).

душа́ де́ржиться (трима́ється) в ті́лі чим, у кого, чия і без додатка. Хто-небудь ледве животіє, підтримуючи своє існування чим-небудь. Передачі [в тюрму] приносили дуже рідко. Милосердніші роздавали одержану паляницю на всіх — по шматочку. Тим і трималась душа в тілі (Ю. Збанацький).

[і] ку́пи не трима́ється (не де́ржиться). Що-небудь позбавлене логічного змісту, послідовності і т. ін. (перев. про висловлювання). Таке написали, що й купи не тримається (О. Ковінька); Ігор пише, перечитує написане і зітхає. Не те… І як це в Остапа Вишні слово до слова тулиться і кожне — дошкульне, веселе, метке? А тут не тримається купи і сухе — аж горло дере (С. Журахович); — Як скажена собака бігає [Параска] по дворах .. та вигадує на мене таке, що й купи не держиться (І. Нечуй-Левицький); Про малого Івана говорили на селі: “Якесь воно дивне дитя, не таке, як у людей,— завжди торочить десь таке, що й купи не держиться (П. Колесник).

[і] ку́пи не трима́ється (не де́ржиться). Що-небудь позбавлене логічного змісту, послідовності і т. ін. (перев. про висловлювання). Таке написали, що й купи не тримається (О. Ковінька); Ігор пише, перечитує написане і зітхає. Не те… І як це в Остапа Вишні слово до слова тулиться і кожне — дошкульне, веселе, метке? А тут не тримається купи і сухе — аж горло дере (С. Журахович); — Як скажена собака бігає [Параска] по дворах .. та вигадує на мене таке, що й купи не держиться (І. Нечуй-Левицький); Про малого Івана говорили на селі: “Якесь воно дивне дитя, не таке, як у людей,— завжди торочить десь таке, що й купи не держиться (П. Колесник).

ле́две (ледь) трима́тися (держа́тися, стоя́ти) на нога́х. З великим напруженням, через силу ходити, рухатися, робити щось (перев. від перевтоми, фізичної слабості, хвороби, сп’яніння і т. ін.). Привели на хутір кільканадцятеро їх [бійців], захоплених у бою, в запечених кров’ю ранах, і, хоч вони вже ледь трималися на ногах, вишикували їх під вікнами штабу (О. Гончар); Ледь тримаючись на ногах, вкрай виснажений і кволий, цей колишній сільський учитель фізики із власної ініціативи знайшов собі діло (І. Головченко і О. Мусієнко); Всі к ночі так перепилися, Держались ледве на ногах (І. Котляревський); Домінік ледве держався на ногах і коливався на ході (І. Нечуй-Левицький); Аж перед світом приплівся Чіпка додому, ледве на ногах стоячи (Панас Мирний).

ле́две (наси́лу) душа́ де́ржиться (трима́ється) в ті́лі у кого, чия. Хто-небудь дуже слабий, кволий, ледве живий. Значить, Ви ще пам’ятаєте, що десь далеко .. живе прихильна до Вас душа. Правда, та душа ледве держиться в тілі (М. Коцюбинський); Вже насилу душа моя [Палажчина] держиться в тілі (І. Нечуй-Левицький).

ле́две (ледь) трима́тися (держа́тися, стоя́ти) на нога́х. З великим напруженням, через силу ходити, рухатися, робити щось (перев. від перевтоми, фізичної слабості, хвороби, сп’яніння і т. ін.). Привели на хутір кільканадцятеро їх [бійців], захоплених у бою, в запечених кров’ю ранах, і, хоч вони вже ледь трималися на ногах, вишикували їх під вікнами штабу (О. Гончар); Ледь тримаючись на ногах, вкрай виснажений і кволий, цей колишній сільський учитель фізики із власної ініціативи знайшов собі діло (І. Головченко і О. Мусієнко); Всі к ночі так перепилися, Держались ледве на ногах (І. Котляревський); Домінік ледве держався на ногах і коливався на ході (І. Нечуй-Левицький); Аж перед світом приплівся Чіпка додому, ледве на ногах стоячи (Панас Мирний).

[мі́цно (тве́рдо)] трима́тися (держа́тися) на нога́х. 1. Не втрачати здатності нормально рухатися, ходити, працювати і т. ін. Ходжу я доволі добре, тримаюсь на ногах. Ноги, здається, одтухли (М. Коцюбинський); Входить Круста, його вводить раб .. Круста трохи напідпитку, але держиться ще досить твердо на ногах (Леся Українка).

2. Бути самостійним, упевненим, незалежним у своїх діях, вчинках. Хто йде вперед, той обов’язково натикається на перешкоди, і треба на ногах триматися міцно (А. Хорунжий).

ле́две (наси́лу) душа́ де́ржиться (трима́ється) в ті́лі у кого, чия. Хто-небудь дуже слабий, кволий, ледве живий. Значить, Ви ще пам’ятаєте, що десь далеко .. живе прихильна до Вас душа. Правда, та душа ледве держиться в тілі (М. Коцюбинський); Вже насилу душа моя [Палажчина] держиться в тілі (І. Нечуй-Левицький).

[мі́цно (тве́рдо)] трима́тися (держа́тися) на нога́х. 1. Не втрачати здатності нормально рухатися, ходити, працювати і т. ін. Ходжу я доволі добре, тримаюсь на ногах. Ноги, здається, одтухли (М. Коцюбинський); Входить Круста, його вводить раб .. Круста трохи напідпитку, але держиться ще досить твердо на ногах (Леся Українка).

2. Бути самостійним, упевненим, незалежним у своїх діях, вчинках. Хто йде вперед, той обов’язково натикається на перешкоди, і треба на ногах триматися міцно (А. Хорунжий).

ті́льки держи́сь. Уживається для підкреслення великої сили вияву чого-небудь як у позитивному, так і в негативному плані (про енергію, почуття, емоції тощо). Роздратує [дід Мирон] її чим-небудь, і тоді тільки держись: Марина так почне в’язати, що два косарі не вспівають за нею косити (Грицько Григоренко); — Ну вже й характер! Як що придумає, так тільки держись (Григорій Тютюнник).