державотворчий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний державотво́рчий державотво́рча державотво́рче державотво́рчі
родовий державотво́рчого державотво́рчої державотво́рчого державотво́рчих
давальний державотво́рчому державотво́рчій державотво́рчому державотво́рчим
знахідний державотво́рчий, державотво́рчого державотво́рчу державотво́рче державотво́рчі, державотво́рчих
орудний державотво́рчим державотво́рчою державотво́рчим державотво́рчими
місцевий на/у державотво́рчому, державотво́рчім на/у державотво́рчій на/у державотво́рчому, державотво́рчім на/у державотво́рчих