державотворець 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | державотво́рець | державотво́рці |
| родовий | державотво́рця | державотво́рців |
| давальний | державотво́рцеві, державотво́рцю | державотво́рцям |
| знахідний | державотво́рця | державотво́рців |
| орудний | державотво́рцем | державотво́рцями |
| місцевий | на/у державотво́рцеві, державотво́рці, державотво́рцю | на/у державотво́рцях |
| кличний | державотво́рцю | державотво́рці |