-1-
іменник чоловічого роду, істота
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний держа́вець держа́вці
родовий держа́вця держа́вців
давальний держа́вцеві, держа́вцю держа́вцям
знахідний держа́вця держа́вців
орудний держа́вцем держа́вцями
місцевий на/у держа́вцеві, держа́вці, держа́вцю на/у держа́вцях
кличний держа́вцю держа́вці

Словник синонімів

ВОЛО́ДА́Р (той, хто стоїть на чолі держави, краю і т. ін.), ПРАВИ́ТЕЛЬ, МОЖНОВЛА́ДЕЦЬ, ПОВЕЛИ́ТЕЛЬкнижн., ВЛА́ДА́Руроч.,ВЛАДИ́КАуроч.,ДЕРЖА́ВЕЦЬзаст.,ВЛА́ДНИКдіал.Вишневецький вступав у свою дідизну як самостійний володар, як король Лубенщини (І. Нечуй-Левицький); - Нащо і правителі, як не на те, щоб вести народ уперед! (Панас Мирний); Після недавніх заколотів і повстань - государ, можновладець величезної країни, сахався людей (О. Ільченко); Але що був Юріштан.. у порівнянню зі своїм безпосереднім начальником і повелителем цілої Гуцульщини - паном.. Гердлічков із Устєрік! (Г. Хоткевич); Вже було літ п’ятсот тому: На край шотландський вільний Війною йшов король Едвард, Англійський владар сильний (Леся Українка); [Микита:] Та хочу все ж тепер я сам пізнати, Чим він людей отак причарував, Владика Русі, мудрий Ярослав (І. Кочерга); Він сам державець Синодала, веде багатий караван (М. Драй-Хмара); [Князь:] Я князь! Я голова Всіх руських владників! (І. Франко).
МОНА́РХ (самовладний голова держави), ВІНЦЕНО́СЕЦЬзаст.,ПОРФІРОНО́СЕЦЬзаст.,КЕ́САРзаст.,ЦЕ́ЗАРзаст.;ЦІ́САР[ЦЕ́САР]заст. (перев. в Австро-Угорщині); ДЕРЖА́ВЕЦЬзаст. (володар, що має права такого голови держави); САМОДЕ́РЖЕЦЬ, АВТОКРА́Ткнижн.,САМОДЕРЖА́ВЕЦЬзаст.,САМОВЛА́ДЕЦЬзаст.,САМОВЛА́ДНИКзаст.,САМОВЛА́ДЦЯзаст. (з необмеженою владою); ЦАР, ЦА́РИКзневажл. (перев. у Росії, Болгарії); КОРО́ЛЬ (у деяких зарубіжних країнах); ПОМА́ЗАНЕЦЬзаст.,ПОМА́ЗАНИКзаст. (над яким здійснено обряд помазання на престол). Барклай мовчки пішов виконувати накази монарха, хоч він і знав, що ці накази безглузді і лише заважають роботі штабу (П. Кочура); [Василько:] Було так, щоб державний вінценосець Своєму слову зрадив, віру вбив? (Є. Кротевич); Ти [слава] хоча й пишалась І з п’яними кесарями По шинках хилялась, А надто з тим Миколою.., Та меніпро те байдуже (Т. Шевченко); Царизм, а після царизму австрійський цісар, після Австрії польська шляхта-. ось хто обдирав боки у нещасної Галичини (П. Тичина); Поети над усе ставлять незалежність. Сперечаючись з державцями, вони потрапляють у немилість (П. Колесник); Але помреж, коли тримав вже в руках свої атрибути верховної влади на кону, був невмолимий, як самодержець (Ю. Смолич); Наш мудрий цар, Самодержавець-господар, Сердешний одурів (Т. Шевченко); Чи стерпить він, бездомний мандрівник, Тупих сатрапів самохіття І самовладців знавіснілий крик (М. Бажан); Ярослав став самовладцем всієї землі Руської (П. Загребельний); Не зовіте преподобним Лютого Нерона. Не славтеся царевою Святою війною. Бо ви й самі не знаєте, Що царики коять (Т. Шевченко); Окрім того, що набрав він На війні всього без ліку, Ще король йому в подяку Нагороду дав велику (Леся Українка); - А за помазаника Божого ви не бачили злиднів? (М. Стельмах).
ПОМІ́ЩИК (землевласник, звич. дворянин, основним джерелом доходу якого є приватна власність на землю), ОБИВА́ТЕЛЬзах.;ПАН (у старій Польщі, Україні, Білорусії, Литві); ФЕОДА́Л, ДІ́ДИЧзаст., ДЕРЖА́ВЕЦЬ заст. (великий поміщик). У червоно-блакитному надвечір’ї чітко вирізьблялося обшарпане, відкрите всім вітрам село Івчанка, що споконвіку робило на безкраїх ланах поміщика Колчака (М. Стельмах); Познайомився з ними якийсь Кисилевський, не першої вже молодості дрібний обиватель з Синицькоїокруги (І. Франко); Жалілась [Мотря] на увесь мир - на панів, що давлять мужиків, на мужиків, що пруться в пани... (Панас Мирний); Територія етнографічної Бойківщини до загарбання її польськими та угорськими феодалами перебувала під владою галицьких князів (збірник "Бойківщина"); Мій тато казав, що старий Суханя ще замолоду, наймитуючи в дідича Новака, розтратив сили (Д. Бедзик); То й реєстровим чи городовим козакам було тісно. Багато з них до підданства старостам і державцям приневолено (П. Куліш). - Пор. панок.