деренькучий 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний дереньку́чий дереньку́ча дереньку́че дереньку́чі
родовий дереньку́чого дереньку́чої дереньку́чого дереньку́чих
давальний дереньку́чому дереньку́чій дереньку́чому дереньку́чим
знахідний дереньку́чий, дереньку́чого дереньку́чу дереньку́че дереньку́чі, дереньку́чих
орудний дереньку́чим дереньку́чою дереньку́чим дереньку́чими
місцевий на/у дереньку́чому, дереньку́чім на/у дереньку́чій на/у дереньку́чому, дереньку́чім на/у дереньку́чих