ЗАНЕ́ПАД (погіршення загального стану, зниження рівня розвитку), РЕГРЕ́С, ДЕГРАДА́ЦІЯ, ДЕПРЕ́СІЯ, ЗАНЕПА́ДОКзаст.; ПІДУПА́Дрідше (у дещо меншій мірі); ДЕКАДА́НСкнижн. (у мистецтві, літературі і т. п.); РО́ЗКЛАД (у суспільстві, моралі тощо). Занепад натурального господарства; Депресія в економіці; Панська ж земля зоставалася неорана, несіяна.. Страшенною пустинею все те оддавало, розором та занепадом одгонило. І справді, то був занепадок (Панас Мирний); Освітлюємо всі питання, ..рішуче боремося з настроями підупаду (В. Еллан).

ПРИГНІ́ЧЕННЯ (психічний стан людини), ДЕПРЕ́СІЯ, ПРИГНІ́ЧЕНІСТЬ, ПРИГНО́БЛЕННЯ, ПРИГНО́БЛЕНІСТЬ, ПРИГОЛО́МШЕННЯ, ПРИГОЛО́МШЕНІСТЬ. Мічурін майже впритул підійшов до отця Христофора.. й спитав тихим, низьким голосом: - Хто ти? Чому, коли я бачу тебе, мене завжди опановує пригнічення, нудьга, кволість? (О. Довженко); Він був похмурий і в стані крайньої депресії (Ю. Смолич); Я став зовсім іншою людиною: зникла замкненість, якась пригніченість (І. Цюпа); Бачив [Іван] велике пригноблення на її лиці (А. Крушельницький); Поганий день: не то щоб скучно, а якась апатія, пригнобленість (М. Коцюбинський); Приголомшення придавило Хому, пригнітило розум (К. Гордієнко). - Пор. 1. пригні́чений, спусто́шеність.

СПУСТО́ШЕНІСТЬ (втрата моральних сил), СПУСТО́ШЕННЯ, ДЕПРЕ́СІЯ, ПОРОЖНЕ́ЧА, ПОРОЖНЯ́ВА. Скільки за ці дні думала та передумала про свого баламута.. Така спустошеність, така самотність, - здається, розірветься душа! (О. Гончар); - Є краса хижа, агресивна, яка підпорядковує собі й поглинає, а взамін дає лише спустошення й розчарування (Є. Гуцало); Тетяна відчула раптом в своїй душі таку порожнечу, ніби ту душу випалено вогнем (А. Шиян). - Пор. 1. пригні́чення.