-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив депортува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   депорту́ймо
2 особа депорту́й депорту́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа депортува́тиму депортува́тимемо, депортува́тимем
2 особа депортува́тимеш депортува́тимете
3 особа депортува́тиме депортува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа депорту́ю депорту́ємо, депорту́єм
2 особа депорту́єш депорту́єте
3 особа депорту́є депорту́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
депорту́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. депортува́в депортува́ли
жін. р. депортува́ла
сер. р. депортува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
депорто́ваний
Безособова форма
депорто́вано
Дієприслівник
депортува́вши

Словник синонімів

ВИСИЛА́ТИ (позбавляючи кого-небудь права жити в якомусь районі, в якійсь області, країні тощо, відправляти за їх межі або в певне місце); ДЕПОРТУВА́ТИ (за межі своєї держави). - Док.: ви́слати, депортува́ти. А хто такий вдався, що не вміє мовчати,.. то.. посадять у тюрму, вишлють геть з рідної сторони (Леся Українка).