деполітизувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | деполітизува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | деполітизу́ймо | |
| 2 особа | деполітизу́й | деполітизу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | деполітизува́тиму | деполітизува́тимемо, деполітизува́тимем |
| 2 особа | деполітизува́тимеш | деполітизува́тимете |
| 3 особа | деполітизува́тиме | деполітизува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | деполітизу́ю | деполітизу́ємо, деполітизу́єм |
| 2 особа | деполітизу́єш | деполітизу́єте |
| 3 особа | деполітизу́є | деполітизу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| деполітизу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | деполітизува́в | деполітизува́ли |
| жін. р. | деполітизува́ла | |
| сер. р. | деполітизува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| деполітизо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| деполітизо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| деполітизува́вши | ||