деномінувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | деномінува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | деноміну́ймо | |
| 2 особа | деноміну́й | деноміну́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | деномінува́тиму | деномінува́тимемо, деномінува́тимем |
| 2 особа | деномінува́тимеш | деномінува́тимете |
| 3 особа | деномінува́тиме | деномінува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | деноміну́ю | деноміну́ємо, деноміну́єм |
| 2 особа | деноміну́єш | деноміну́єте |
| 3 особа | деноміну́є | деноміну́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| деноміну́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | деномінува́в | деномінува́ли |
| жін. р. | деномінува́ла | |
| сер. р. | деномінува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| деноміно́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| деноміно́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| деномінува́вши | ||