деномінувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив деномінува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   деноміну́ймо
2 особа деноміну́й деноміну́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа деномінува́тиму деномінува́тимемо, деномінува́тимем
2 особа деномінува́тимеш деномінува́тимете
3 особа деномінува́тиме деномінува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа деноміну́ю деноміну́ємо, деноміну́єм
2 особа деноміну́єш деноміну́єте
3 особа деноміну́є деноміну́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
деноміну́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. деномінува́в деномінува́ли
жін. р. деномінува́ла
сер. р. деномінува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
деноміно́ваний
Безособова форма
деноміно́вано
Дієприслівник
деномінува́вши