денервуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
(нервуватися) [діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | денервува́тися, денервува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | денерву́ймося, денерву́ймось | |
| 2 особа | денерву́йся, денерву́йсь | денерву́йтеся, денерву́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | денервува́тимуся, денервува́тимусь | денервува́тимемося, денервува́тимемось, денервува́тимемся |
| 2 особа | денервува́тимешся | денервува́тиметеся, денервува́тиметесь |
| 3 особа | денервува́тиметься | денервува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | денерву́юся, денерву́юсь | денерву́ємося, денерву́ємось, денерву́ємся |
| 2 особа | денерву́єшся | денерву́єтеся, денерву́єтесь |
| 3 особа | денерву́ється | денерву́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| денерву́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | денервува́вся, денервува́всь | денервува́лися, денервува́лись |
| жін. р. | денервува́лася, денервува́лась | |
| сер. р. | денервува́лося, денервува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| денервува́вшись | ||